Часник виноградниковий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Часник виноградниковий
Allium vineale01.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Ембріофіти (Embryophyta)
Судинні (Tracheophyta)
Euphyllophyta
Насінні (Spermatophyta)
Покритонасінні (Angiospermae)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Амарилісові (Amaryllidaceae)
Підродина: Allioideae
Триба: Allieae
Рід: Цибуля (Allium)
Вид: Часник виноградниковий
Біноміальна назва
Allium vineale
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Allium vineale
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Allium vineale
EOL logo.svg EOL: 1085100
IPNI: 529111-1
ITIS logo.svg ITIS: 42637
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1053326

Часник виноградниковий[1], цибуля виноградникова[2] (Allium vineale) — вид трав'янистих рослин родини Амарилісові (Amaryllidaceae), поширений на заході Північної Африки, у Європі й до Ірану.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина, 40–65 см. Листки циліндричні, дудчасті. Зонтик малоквітковий, іноді складається з одних цибулинок, зібраних у компактну головку. Листочки оцвітини рожеві, 3–4 мм завдовжки[2]. Покриття насіння блискуче. 2n = 32, 40[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений на заході Північної Африки, у Європі й до Ірану; інтродукований до Північної й Південної Америки та до Австралії[4][5].

В Україні вид зростає на луках, трав'янистих схилах, в чагарниках, часто як бур'ян в виноградниках — в Карпатах (рівнинні райони), на Поліссі та в Правобережного Лісостепу[2].

Використання[ред. | ред. код]

Був запропонований як замінник часнику, але існує певна різниця в думці щодо того, чи рослина має неприємний присмак порівняно із звичайним часником (Allium sativum). Наземні частини рослини використовують як приправу на Балканах. Рослина також може надавати молоку худоби та хлібним виробам часниковий смак.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Allium vineale // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 399. (рос.)(укр.)
  3. Flora of North America. Процитовано 13.03.2019.  (англ.)
  4. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 13.03.2019.  (англ.)
  5. Euro+Med Plantbase. Процитовано 13.03.2019.  (англ.)