Черненко Олександр Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Черненко Олександр Іванович
UA-OR8b-SSGT-GSB-H(2015).png Старший сержант
Черненко Олександр Іванович.jpg
Загальна інформація
Народження 27 листопада 1958(1958-11-27)
с. Новоборисівка, Великомихайлівський район, Одеська область
Смерть 8 листопада 2014(2014-11-08) (55 років)
с. Невельське, Ясинуватський район, Донецька область
Псевдо «Кіборг»
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Emblem of the Ukrainian Ground Forces.svg Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська України
Формування
28-а механізована бригада.png
28 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Іва́нович Черне́нко (*27 листопада 1958, с. Новоборисівка, Великомихайлівський район, Одеська область — †8 листопада 2014, с. Невельське, Ясинуватський район, Донецька область) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Після закінчення ЗОШ працював учнем слюсаря, згодом електриком. Відслужив строкову службу, після демобілізації одружився. Закінчив Одеський механіко-технологічний технікум, працював електриком у колгоспі «Перше травня». По тому довший час трудився на Веселокутській нафтобазі. Вісім років працював учителем трудового навчання і захисту Вітчизни в Новоборисівській ЗОШ.

Захоплювався бджільництвом, полюванням, столярував.

Після початку війни кілька разів ходив до військкомату — не взяли через вік та стан здоров'я (втратив пальці на лівій руці, інвалід). Тоді пішов на фронт добровольцем. Командир відділення, 28-а окрема механізована бригада.

Воював у багатьох гарячих точках Донбасу. 4 жовтня 2014 року був вдома у короткотерміновій відпустці. 8 листопада 2014 року загинув у бою поблизу Донецького аеропорту — під час розвідки біля селища Невельське, снайперська засада терористів. Прикрив своїми грудьми молодого солдата.

Без Олександра залишились дружина, дорослі син і донька Наталія, двоє маленьких внуків. Похований у селі Новоборисівка з усіма військовими почестями.

В рідному селі з Вчителем попрощалися у школі під останній дзвоник.

Нагороди та вшанування[ред.ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • 27 червня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
  • в жовтні 2015-го у Новоборисівській ЗОШ, де він вчителював, відкрито пам'ятну дошку честі Олександра Черненка.

Джерела[ред.ред. код]