Черокі (мова)

Мова черокі
Мова черокі
ᏣᎳᎩ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ; tsalagi gawonihisdi
Поширена в	США
Регіон	Оклахома і резервації черокі у Північній Кароліні
Носії	15.000-22.000
Писемність	складова писемність черокі, латиниця
Класифікація	ірокезька сім'я: Південноірокезька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	chr
ISO 639-3	chr
IETF	chr

Черокі (ᏣᎳᎩ ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ, МФА: [dʒalaˈɡî ɡawónihisˈdî]) — одна з ірокезьких мов, якою говорять індіанці племені черокі. Єдина досі вживана південноірокезька мова, що використовує унікальну складову абетку черокі, винайдену Секвоєю. Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови черокі, вона використовувалася радистами-шифрувальниками армії США для передачі даних.

Фонологія

У мові черокі тільки один губний приголосний, /m/, введений в мову порівняно недавно, якщо тільки не вважати w в цій мові лабіальним, а не велярним.

Приголосні

	Лабіальний	Альвеолярні	палатальні	Велярний	Глоткові
Аспіранти		t		k
Вибухові		d		g	ʔ
Африкати		ʦ
Спіранти		s			h
Носові	m	n
Апроксиманти			j	ɰ
Бічні		l

Голосні

	Передні	Середні	Задні
Верхні	i		u
Середньо-верхні	e	ə	o
Нижні		a

Дифтонги

У мові черокі тільки один незапозичений дифтонг:/ai/. Англійські звуки /ɔ/ і /b/, відсутні у вищенаведеній фонології, присутні в запозиченому англійському слові англ. automobile, використовуваному черокі Оклахоми.

Тони

У мові черокі є система тонів, які можуть різноманітно поєднуватися між собою, слідуючи складним правилам, що залежать від спільноти носіїв мови. У багатьох мовних ареалах система тонів поступово спрощується, з огляду на те, що мова черокі звичайно друга (після англійської) рідна.

Тим не менш, тони залишаються словорозрізнювальними, та, як і раніше, точно відтворюються багатьма носіями мови, особливо найстаршими. Складова абетка черокі зазвичай не відображає тони, а випадки, коли відсутність тону на письмі практично призводить до двозначності, рідкісні для тих, кому мова черокі рідна. Це ж відноситься і до латинської транслітерації («osiyo», «dohitsu» тощо), в якій тон теж рідко вказується, крім словників. Носії мови можуть пояснити різницю між тонами на контексті.

Граматика

Черокі, як і більшість інших індіанських мов, полісинтетична. Як і в німецькій або латинській мовах, морфеми з'єднуються між собою іноді в дуже довгі слова. Дієслова — найважливіші частини мови мови черокі, включають, як мінімум, займенникову приставку, корінь, суфікси виду і способу. У наступному дієслові:

Форма дієслова ge: ga
G- e: -g -a

займенникова приставка корінь «йти» суфікс виду суфікс способу

Дієслівна форма ge: ga — «йду», включає наступні елементи:

Займенникову приставку g-, що вказує на першу особу та однину,
Корінь -e- — «йти»,
Суфікс виду, використаний для основи теперішнього часу: -g-,
Суфікс способу для правильних дієслів у теперішньому часі: -a.

У дієслів також можуть бути поворотні приставки і похідні суфікси. З усіма можливими комбінаціями афіксів, у кожного правильного дієслова теоретично може бути 21 262 форми.

Лексика

Полісинтетична природа мови черокі дозволяє легко утворювати неологізми для передачі нових понять. Приклади:

Di-ti-yo-hi-hi, буквально: «сперечається постійно і навмисне», — «адвокат»,
Di-da-ni-yi-s-gi — «ловить остаточно і безповоротно», — «поліціянт».

Багато слів, однак, було запозичено з англійської мови — наприклад, англ. gasoline — «бензин», ga-so-li-ne. Чимало слів були запозичені з мов індіанських племен, що оселилися в Оклахомі на початку 1900-х років. Цікавий приклад — назва населеного пункту Ноуота. Слово nowata (точніше, nuwita) мовою делаварів означає «ласкаво просимо». Білі поселенці назвали ним своє місто, а черокі, які не знали справжнього походження слова, прийняли його за англійське англ. no water і назвали місто a-ma-di-ka-ni-gv-na-gv-na, «вся вода звідси пішла». Інші приклади запозичених слів: ka-wi — «кава», і wa-tsi — наручний або кишеньковий годинник, звідки слово u-ta-na wa-tsi буквально «великий годинник», позначає інші види годинників.

Писемність

Докладніше: Писемність черокі

Починаючи з 1819 року для мови черокі використовується особливе складове письмо, винайдене Секвоєю. Воно складається з 85 складових знаків. Деякі з них нагадують латинські букви, але мають зовсім інше значення.

Діалекти і еволюція мови

У сучасній мові черокі два головних діалекти: Гідува, або Східне плем'я, і Оталі, або західнопагорбовий діалект, що вживається в Оклахомі. Діалект Оталі істотно відхилився від стандарту Секвої за минулі 150 років, придбавши багато запозичених і скорочених слів. Тепер у діалекті Оталі використовують 122 різних склади, що перевищує кількість складів в абетці Секвої — 85.

Відповідність складів діалекту Оталі і абетки Секвої
Склад Оталі	Номер в абетці Секвої	Символ в абетці Секвої	Латинська транслітерація
Nah	32	Ꮐ	nah
Hna	31	Ꮏ	hna
Qua	38	Ꮖ	qua
Que	39	Ꮗ	que
Qui	40	Ꮘ	qui
Quo	41	Ꮙ	quo
Quu	42	Ꮚ	quu
Quv	43	Ꮛ	quv
Dla	60	Ꮬ	dla
Tla	61	Ꮭ	tla
Tle	62	Ꮮ	tle
Tli	63	Ꮯ	tli
Tlo	64	Ꮰ	tlo
Tlu	65	Ꮱ	tlu
Tlv	66	Ꮲ	tlv
Tsa	67	Ꮳ	tsa
Tse	68	Ꮴ	tse
Tsi	69	Ꮵ	tsi
Tso	70	Ꮶ	tso
Tsu	71	Ꮷ	tsu
Tsv	72	Ꮸ	tsv
Hah	79	Ꮿ	ya
Gwu	11	Ꭻ	gu
Gwi	40	Ꮘ	qui
Hla	61	Ꮭ	tla
Hwa	73	Ꮹ	wa
Gwa	38	Ꮖ	qua
Hlv	66	Ꮲ	tlv
Guh	11	Ꭻ	gu
Gwe	39	Ꮗ	que
Wah	73	Ꮹ	wa
Hnv	37	Ꮕ	nv
Teh	54	Ꮦ	te
Qwa	06	Ꭶ	ga
Yah	79	Ꮿ	ya
Na	30	Ꮎ	na
Ne	33	Ꮑ	ne
Ni	34	Ꮒ	ni
No	35	Ꮓ	no
Nu	36	Ꮔ	nu
Nv	37	Ꮕ	nv
Ga	06	Ꭶ	ga
Ka	07	Ꭷ	ka
Ge	08	Ꭸ	ge
Gi	09	Ꭹ	gi
Go	10	Ꭺ	go
Gu	11	Ꭻ	gu
Gv	12	Ꭼ	gv
Ha	13	Ꭽ	ha
He	14	Ꭾ	he
Hi	15	Ꭿ	hi
Ho	16	Ꮀ	ho
Hu	17	Ꮁ	hu
Hv	18	Ꮂ	hv
Ma	25	Ꮉ	ma
Me	26	Ꮊ	me
Mi	27	Ꮋ	mi
Mo	28	Ꮌ	mo
Mu	29	Ꮍ	mu
Da	51	Ꮣ	da
Ta	52	Ꮤ	ta
De	53	Ꮥ	de
Te	54	Ꮦ	te
Di	55	Ꮧ	di
Ti	56	Ꮨ	ti
Do	57	Ꮩ	do
Du	58	Ꮪ	du
Dv	59	Ꮫ	dv
La	19	Ꮃ	la
Le	20	Ꮄ	le
Li	21	Ꮅ	li
Lo	22	Ꮆ	lo
Lu	23	Ꮇ	lu
Lv	24	Ꮈ	lv
Sa	44	Ꮜ	sa
Se	46	Ꮞ	se
Si	47	Ꮟ	si
So	48	Ꮠ	so
Su	49	Ꮡ	su
Sv	50	Ꮢ	sv
Wa	73	Ꮹ	wa
We	74	Ꮺ	we
Wi	75	Ꮻ	wi
Wo	76	Ꮼ	wo
Wu	77	Ꮽ	wu
Wv	78	Ꮾ	wv
Ya	79	Ꮿ	ya
Ye	80	Ᏸ	ye
Yi	81	Ᏹ	yi
Yo	82	Ᏺ	yo
Yu	83	Ᏻ	yu
Yv	84	Ᏼ	yv
To	57	Ꮩ	do
Tu	58	Ꮪ	du
Ko	10	Ꭺ	go
Tv	59	Ꮫ	dv
Qa	73	Ꮹ	wa
Ke	07	Ꭷ	ka
Kv	12	Ꭼ	gv
Ah	00	Ꭰ	a
Qo	10	Ꭺ	go
Oh	03	Ꭳ	o
Ju	71	Ꮷ	tsu
Ji	69	Ꮵ	tsi
Ja	67	Ꮳ	tsa
Je	68	Ꮴ	tse
Jo	70	Ꮶ	tso
Jv	72	Ꮸ	tsv
A	00	Ꭰ	a
E	01	Ꭱ	e
I	02	Ꭲ	i
O	03	Ꭳ	o
U	04	Ꭴ	u
V	05	Ꭵ	v
S	45	Ꮝ	s
N	30	Ꮎ	na
L	02	Ꭲ	i
T	52	Ꮤ	ta
D	55	Ꮧ	di
Y	80	Ᏸ	ye
K	06	Ꭶ	ga
G	06	Ꭶ	ga

Література

Pulte, William, and Durbin Feeling. 2001. Cherokee. In: Garry, Jane, and Carl Rubino (eds.) Facts About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages: Past and Present. New York: HW Wilson. (Viewed at the Rosetta Project)
Scancarelli, Janine. «Cherokee Writing.» The World's Writing Systems.1998: Section 53. (Viewed at the Rosetta Project)

Посилання

Писемність і мова черокі у сестринських Вікіпроєктах
	Інформація у Вікіданих^?
	Означення у Вікісловнику^?
	Писемність і мова черокі у Вікімандрах^?
	Писемність і мова черокі у Вікісховищі^?