Перейти до вмісту

Черокі (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мова черокі
ᏣᎳᎩ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ
tsalagi gawonihisdi
Поширена вСША США
РегіонОклахома і резервації черокі у Північній Кароліні
Носії15.000-22.000
Писемністьскладова писемність черокі, латиниця
Класифікація
ірокезька сім'я: Південноірокезька гілка
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2chr
ISO 639-3chr
IETFchr Редагувати інформацію у Вікіданих

Черо́кі (ᏣᎳᎩ ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ, МФА: [dʒalaˈɡî ɡawónihisˈdî]) — одна з ірокезьких мов, якою говорять індіанці племені черокі. Єдина досі вживана південноірокезька мова, що використовує унікальну складову абетку черокі, винайдену Секвоєю. Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови черокі, вона використовувалася радистами-шифрувальниками армії США для передачі даних.

Фонологія

[ред. | ред. код]

У мові черокі тільки один губний приголосний, /m/, введений в мову порівняно недавно, якщо тільки не вважати w в цій мові лабіальним, а не велярним.

Приголосні

[ред. | ред. код]
Лабіальний Альвеолярні палатальні Велярний Глоткові
Аспіранти t k
Вибухові d g ʔ
Африкати ʦ
Спіранти s h
Носові m n
Апроксиманти j ɰ
Бічні l

Голосні

[ред. | ред. код]
Передні Середні Задні
Верхні i u
Середньо-верхні e ə o
Нижні a

Дифтонги

[ред. | ред. код]
Первісне поширення мови черокі

У мові черокі тільки один незапозичений дифтонг:/ai/. Англійські звуки /ɔ/ і /b/, відсутні у вищенаведеній фонології, присутні в запозиченому англійському слові англ. automobile, використовуваному черокі Оклахоми.

У мові черокі є система тонів, які можуть різноманітно поєднуватися між собою, слідуючи складним правилам, що залежать від спільноти носіїв мови. У багатьох мовних ареалах система тонів поступово спрощується, з огляду на те, що мова черокі звичайно друга (після англійської) рідна.

Тим не менш, тони залишаються словорозрізнювальними, та, як і раніше, точно відтворюються багатьма носіями мови, особливо найстаршими. Складова абетка черокі зазвичай не відображає тони, а випадки, коли відсутність тону на письмі практично призводить до двозначності, рідкісні для тих, кому мова черокі рідна. Це ж відноситься і до латинської транслітерації («osiyo», «dohitsu» тощо), в якій тон теж рідко вказується, крім словників. Носії мови можуть пояснити різницю між тонами на контексті.

Граматика

[ред. | ред. код]

Черокі, як і більшість інших індіанських мов, полісинтетична. Як і в німецькій або латинській мовах, морфеми з'єднуються між собою іноді в дуже довгі слова. Дієслова — найважливіші частини мови мови черокі, включають, як мінімум, займенникову приставку, корінь, суфікси виду і способу. У наступному дієслові:

Форма дієслова ge: ga
G-e:-g-a
займенникова приставка корінь «йти» суфікс виду суфікс способу

Дієслівна форма ge: ga — «йду», включає такі елементи:

  1. Займенникову приставку g-, що вказує на першу особу та однину,
  2. Корінь -e- — «йти»,
  3. Суфікс виду, використаний для основи теперішнього часу: -g-,
  4. Суфікс способу для правильних дієслів у теперішньому часі: -a.

У дієслів також можуть бути поворотні приставки і похідні суфікси. З усіма можливими комбінаціями афіксів, у кожного правильного дієслова теоретично може бути 21 262 форми.

Лексика

[ред. | ред. код]

Полісинтетична природа мови черокі дозволяє легко утворювати неологізми для передачі нових понять. Приклади:

  • Di-ti-yo-hi-hi, буквально: «сперечається постійно і навмисне», — «адвокат»,
  • Di-da-ni-yi-s-gi — «ловить остаточно і безповоротно», — «поліціянт».

Багато слів, однак, було запозичено з англійської мови — наприклад, англ. gasoline — «бензин», ga-so-li-ne. Чимало слів були запозичені з мов індіанських племен, що оселилися в Оклахомі на початку 1900-х років. Цікавий приклад — назва населеного пункту Ноуота. Слово nowata (точніше, nuwita) мовою делаварів означає «ласкаво просимо». Білі поселенці назвали ним своє місто, а черокі, які не знали справжнього походження слова, прийняли його за англійське англ. no water і назвали місто a-ma-di-ka-ni-gv-na-gv-na, «вся вода звідси пішла». Інші приклади запозичених слів: ka-wi — «кава», і wa-tsi — наручний або кишеньковий годинник, звідки слово u-ta-na wa-tsi буквально «великий годинник», позначає інші види годинників.

Писемність

[ред. | ред. код]
Писемність черокі

Починаючи з 1819 року для мови черокі використовується особливе складове письмо, винайдене Секвоєю. Воно складається з 85 складових знаків. Деякі з них нагадують латинські букви, але мають зовсім інше значення.

Діалекти і еволюція мови

[ред. | ред. код]

У сучасній мові черокі два головних діалекти: Гідува, або Східне плем'я, і Оталі, або західнопагорбовий діалект, що вживається в Оклахомі. Діалект Оталі істотно відхилився від стандарту Секвої за минулі 150 років, придбавши багато запозичених і скорочених слів. Тепер у діалекті Оталі використовують 122 різних склади, що перевищує кількість складів в абетці Секвої — 85.

Відповідність складів діалекту Оталі і абетки Секвої
Склад ОталіНомер в абетці СеквоїСимвол в абетці СеквоїЛатинська транслітерація
Nah32Ꮐnah
Hna31Ꮏhna
Qua38Ꮖqua
Que39Ꮗque
Qui40Ꮘqui
Quo41Ꮙquo
Quu42Ꮚquu
Quv43Ꮛquv
Dla60Ꮬdla
Tla61Ꮭtla
Tle62Ꮮtle
Tli63Ꮯtli
Tlo64Ꮰtlo
Tlu65Ꮱtlu
Tlv66Ꮲtlv
Tsa67Ꮳtsa
Tse68Ꮴtse
Tsi69Ꮵtsi
Tso70Ꮶtso
Tsu71Ꮷtsu
Tsv72Ꮸtsv
Hah79Ꮿya
Gwu11Ꭻgu
Gwi40Ꮘqui
Hla61Ꮭtla
Hwa73Ꮹwa
Gwa38Ꮖqua
Hlv66Ꮲtlv
Guh11Ꭻgu
Gwe39Ꮗque
Wah73Ꮹwa
Hnv37Ꮕnv
Teh54Ꮦte
Qwa06Ꭶga
Yah79Ꮿya
Na30Ꮎna
Ne33Ꮑne
Ni34Ꮒni
No35Ꮓno
Nu36Ꮔnu
Nv37Ꮕnv
Ga06Ꭶga
Ka07Ꭷka
Ge08Ꭸge
Gi09Ꭹgi
Go10Ꭺgo
Gu11Ꭻgu
Gv12Ꭼgv
Ha13Ꭽha
He14Ꭾhe
Hi15Ꭿhi
Ho16Ꮀho
Hu17Ꮁhu
Hv18Ꮂhv
Ma25Ꮉma
Me26Ꮊme
Mi27Ꮋmi
Mo28Ꮌmo
Mu29Ꮍmu
Da51Ꮣda
Ta52Ꮤta
De53Ꮥde
Te54Ꮦte
Di55Ꮧdi
Ti56Ꮨti
Do57Ꮩdo
Du58Ꮪdu
Dv59Ꮫdv
La19Ꮃla
Le20Ꮄle
Li21Ꮅli
Lo22Ꮆlo
Lu23Ꮇlu
Lv24Ꮈlv
Sa44Ꮜsa
Se46Ꮞse
Si47Ꮟsi
So48Ꮠso
Su49Ꮡsu
Sv50Ꮢsv
Wa73Ꮹwa
We74Ꮺwe
Wi75Ꮻwi
Wo76Ꮼwo
Wu77Ꮽwu
Wv78Ꮾwv
Ya79Ꮿya
Ye80Ᏸye
Yi81Ᏹyi
Yo82Ᏺyo
Yu83Ᏻyu
Yv84Ᏼyv
To57Ꮩdo
Tu58Ꮪdu
Ko10Ꭺgo
Tv59Ꮫdv
Qa73Ꮹwa
Ke07Ꭷka
Kv12Ꭼgv
Ah00Ꭰa
Qo10Ꭺgo
Oh03Ꭳo
Ju71Ꮷtsu
Ji69Ꮵtsi
Ja67Ꮳtsa
Je68Ꮴtse
Jo70Ꮶtso
Jv72Ꮸtsv
A00Ꭰa
E01Ꭱe
I02Ꭲi
O03Ꭳo
U04Ꭴu
V05Ꭵv
S45Ꮝs
N30Ꮎna
L02Ꭲi
T52Ꮤta
D55Ꮧdi
Y80Ᏸye
K06Ꭶga
G06Ꭶga

Література

[ред. | ред. код]
  • Pulte, William, and Durbin Feeling. 2001. Cherokee. In: Garry, Jane, and Carl Rubino (eds.) Facts About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages: Past and Present. New York: HW Wilson. (Viewed at the Rosetta Project)
  • Scancarelli, Janine. «Cherokee Writing.» The World's Writing Systems.1998: Section 53. (Viewed at the Rosetta Project)

Посилання

[ред. | ред. код]