Чет Бейкер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чет Бейкер
Зображення
Chet Baker
Основна інформація
Повне ім'я Чесні Генрі Бейкер
Дата народження 23 грудня 1929(1929-12-23)
Місце народження Єль, Оклагома
Дата смерті 13 травня 1988(1988-05-13) (58 років)
Місце смерті Амстердам, Нідерланди[1]
Роки активності 1949–1988
Країна Flag of the United States.svg США
Професія музикант (труба, флюґельгорн, фортепіано), співак
Жанр джаз
Псевдоніми Чет
chetbakertribute.com
CMNS: Файли на Вікісховищі

Чет Бейкер (англ. "Chet" Baker, повне ім'я: Чесні Генрі Чет Бейкер Молодший (англ. Chesney Henry "Chet" Baker, Jr.); 23 грудня 1929(19291223) — 13 травня 1988) — американський джазовий музикант (труба, флюґельгорн, фортепіано) і співак.

У когорті трубачів, що з'явилися на початковому етапі розвитку модерн-джазу, Чет Бейкер займає одне з чільних місць. Є першим білим трубачем сучасного кул-стилю у сфері комбо-джазу. У вокалі Бейкер вирізнявся м'якою ліричною манерою виконання, володів незвично високим, майже юнацьким голосом.

Увагу публіки та схвальні відгуки критиків Бейкер здобув у 1950-х, особливо завдяки своїм альбомам (наприклад, «Чет Бейкер співає»), де звучав його вокал. Історик джазу Девід Джилі описував, що рання кар'єра Бейкера приблизно нагадувала втілення в одній особі Джеймса Діна, Сінатру та Бікса.[2] Бейкерова наркозалежність, відома громадськості, так само додавала відомості та скандальності його особі; новини про його попадання та звільнення з ув'язнення супроводжували його особу майже впродовж усього життя.[3]

Творча біографія[ред. | ред. код]

У віці 11 років приїхав з родиною до Каліфорнії. У школі навчався грі на трубі, потім почав виступати в духових та танцювальних оркестрах. Службу в армії проходив у Західному Берліні, як трубач військового оркестру (1946-1948), після демобілізації продовжив музичну освіту в коледжі Ель-Каміно (Лос-Анджелес), де вивчав теорію музики і гармонію. У 1949 отримав запрошення у військовий оркестр PRESIDIO ARMY BAND, з яким грав у Сан-Франциско до 1952. У цей період познайомився з музикантами-боперами, брав участь у джем-сейшенах.

На початку 1952 співпрацював з Чарлі Паркером і Відо Муссо, в кінці того ж року в Голлівуді примкнув до Джері Маллігена і незабаром став знаменитістю, як соліст його квартету. Надалі виступав переважно з власним комбо (починаючи з 1953), членом якого був також піаніст Расс Фрімен. Здійснив кілька європейських турне в 1955-1956. Відновивши співпрацю з Маллігеном, успішно концертував у складі його секстету в Парижі (і як піаніст). Акомпанував співачці Кетрін Валенте під час її гастролей у Баден-Баден.

У 1959-1960 знаходився в Італії, тут через пристрасть до наркотиків переніс психічне захворювання, пройшов курс лікування.

«Кожного разу я граю, як ніби це останній раз. Вже багато років. Мені трохи залишилося, і дуже важливо, щоб ті, з ким я граю - хто б це не був, - бачили, що я віддаю все, що у мене є. І я від них чекаю того ж. Мені подобається грати, я люблю грати. Напевно, я для цього і народився».

У 1964 повернувся з Європи в США, знову отримав широку популярність, брав участь в різних джазових фестивалях (в Ньюпорті, Монтерєє та ін.) У різний час з Бейкером грали музиканти з Франції, Бельгії, Голландії, ФРН, Данії (у тому числі Нільс-Хеннінг Ерстед-Педерсен, Вольфганг Лаккершмід та ін.), серед його американських партнерів — піаністи Дюк Джордан, Ел Хейг, Пол Блей і Дік Туордзік, саксофоністи Стен Гетц, Лі Коніц, Арт Пеппер і Пол Дезмонд, гітарист Джим Холл, басисти Джиммі Бонд, Чарлі Хейден і Рон Картер, барабанщики Пітер Літмен і «Бівер» Харріс.

Записи[ред. | ред. код]

Зі своїми ансамблями (з 1953 року) і біг-бендом (1956), з Чарлі Паркером, Джері Маллігеном (1952 - 1953, 1957-1958), Стеном Гетцем, Полом Дезмондом, Артом Пеппером, Елом Хейгом, Дюк Джорданом, Полом Блеєм , Джимом Холом, Роном Картером, Чарлі Хейденом, європейськими музикантами (1959); Елвісом Костелло (виконавцем рок-н-ролів), зі струнними, з біг-бендом «Чаббі» Джексона; на деяких пластинках записаний і як трубач, і як вокаліст.

Смерть[ред. | ред. код]

Меморіальна дошка на стіні готелю «Prins Hendrik Hotel», Амстердам

Чет Бейкер був знайдений мертвим приблизно о 3 годині ночі 13 травня 1988 в Prins Hendrikkade (в районі Zeedijk) на вулиці під вікнами свого номера на другому поверсі готелю «Prins Hendrik Hotel» в Амстердамі (Голландія) з серйозними пораненнями голови. У номері був виявлений героїн і кокаїн, розтин також показав наявність цих наркотиків в його крові. Оскільки не було виявлено ознак боротьби, його смерть була розцінена як нещасний випадок.

Тіло Бейкера було відправлено додому для поховання на кладовищі Інглвуд-Парку в Інглвуді. На готелі було встановлено меморіальну дошку.

Дискографія[ред. | ред. код]

  • INGLEWOOD JAM (1952) by Charlie Parker/Chet Baker
  • Line for Lyons / Carioca (1952) by Gerry Mulligan
  • My Funny Valentine / Bark for Barksdale (1952)
  • HAIG '53 — THE OTHER PIANOLESS QUARTET (1953) by Chet Baker/Stan Getz
  • Maid in Mexico (1953)
  • GERRY MULLIGAN QUARTET/CHUBBY JACKSON BIG BAND (1953) by Gerry Mulligan / Chubby Jackson
  • WITCH DOCTOR (1953) by Chet Baker/Lighthouse All-Star
  • BOSTON (1954) (Trumpet, Vocals)
  • Chet Baker Sings (1954)
  • CHET IN PARIS. Vol. 1 (1955)
  • CHET IN PARIS. Vol. 2 — EVERYTHING HAPPENS TO ME (1955)
  • CHET IN PARIS. Vol. 3 — CHERYL
  • CHET IN PARIS. Vol. 4 — ALTERNATE TAKES
  • IN EUROPE, 1955 (1955)
  • CHET BAKER AND CREW (1956) (Trumpet, Vocals)
  • CHET BAKER BIG BAND (1956)
  • Quartet: Russ Freeman, Chet Baker (1956)
  • ROUTE (1956) by Chet Baker/Art Pepper
  • REUNION (1957) by Gerry Mulligan/Chet Baker
  • Chet Baker in New York (1958)
  • IN NEW YORK (1958)
  • SINGS IT COULD HAPPEN TO YOU (1958) (Trumpet, Vocals)
  • STAN MEETS CHET (1958) by Stan Getz/Chet Baker
  • CHET (1959)
  • CHET BAKER INTRODUCES JOHNNY PACE (1959)
  • IN MILAN (1959)
  • PLAYS THE BEST OF LERNER AND LOEWE (1959)
  • ITALIAN SESSIONS (1962)
  • STELLA BY STARLIGHT (WEST WIND) (1964)
  • Comin' on with the Chet Baker Quintet (1965)
  • Cool Burnin' (1965)
  • CARNEGIE HALL CONCERT (1974) by Chet Baker / Gerry Mulligan
  • CARNEGIE HILL CONCERT (GOLD DISC) (1974) by Chet Baker/Gerry Mulligan
  • SHE WAS TOO GOOD TO ME (1974)
  • CONCIERTO (1975) by Jim Hall
  • LIVE IN PARIS 1960-63/LIVE IN NICE 1975
  • LIVE IN CHATEAUVALLON (1978)
  • JUST FRIENDS (1979)
  • TOUCH OF YOUR LIPS (1979)
  • Somedav mv Prince Will Come (1979)
  • CHET BAKER AND THE BOTO BRASILIAN QUARTET (1980)
  • IN PARIS: TUNE UP (1980) (Trumpet, Vocals)
  • PATRAO (1980) by Ron Carter
  • Chet Baker Live: 'Round Midnight (1981)
  • IN CONCERT (1982) by Chet Baker/Lee Konitz
  • OUT OF NOWHERE (1982)
  • PEACE (1982)
  • PUNCH THE CLOCK (1983) by Elvis Costello AND The Attractions
  • Blues for a Reason (1984)
  • BEST OF ELVIS COSTELLO AND THE ATTRACTIONS (1985) by Elvis Costello
  • Chet Baker Trio (1985)
  • BIRD YOU NEVER HEARD (1988) by Charlie Parker
  • LITTLE GIRL BLUE (1988) by Chet Baker/Space Jazz Trio
  • MY FAVORITE SONGS: THE LAST CONCERT. Vol. 1 (1988) (Trumpet, Vocals)
  • LET’S GET LOST: THE BEST OF CHET BAKER SINGS (1989) (Trumpet, Vocals)
  • SILENCE (1989) by Charlie Haden
  • BIRTH OF THE COOL. Vol. 2 (1992) by Various Artists
  • NEWPORT YEARS. Vol.1 (1992) by Chet Baker Quartet
  • PLAYS AND SINGS THE GREAT BALLADS (1992)
  • YOUKALI (1992) by Jim Hall
  • UNUSUAL CHET — NAIMA. Vol.1 (1992)
  • CHRISTMAS SONGS (1993) by Various Artists
  • MY FUNNY VALENTINE: CHET BAKER PLAYS AND SINGS FOR LOVERS (1994) (Trumpet, Vocals)
  • PACIFIC JAZZ YEARS (BOX) (1994) (Drums, Trumpet, Vocals)
  • VERVE JAZZ MASTERS 32 (1994) (Trumpet, Vocals)
  • EMBRACEABLE YOU (1995) (Trumpet, Vocals)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119006332 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Gelly, David, Icons of Jazz: A History In Photographs, 1900–2000, San Diego, Ca: Thunder Bay Books, 2000, ISBN 1-57145-268-0
  3. Hip, the history By John Leland. Harper Collins. p. 265