Героїн
| Героїн | |
|---|---|
Героїн у формі порошку та таблеток з повітряними кульками.
| |
| Систематична назва | (5α,6α)-7,8-дідегідро-4,5-епокси-17-метилморфінан-3,6-діол діацетат |
| Інші назви | Діацетилморфін, Діаморфін |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 561-27-3 |
| PubChem | 5462328 |
| Номер EINECS |
209-217-7 |
| Номер EC | 209-217-7 |
| DrugBank |
DB01452 |
| KEGG |
D07286 |
| Назва MeSH |
D03.132.577.249.562.445, D03.605.497.607.490, D03.633.400.686.607.490 і D04.615.723.795.576.445 |
| ChEBI |
27808 |
| Код ATC |
N07BC06 |
| SMILES |
CC(=O)OC1C=CC2C3CC4=C5C2(C1OC5=C(C=C4)OC(=O)C)CCN3C[1] |
| InChI |
InChI=1S/C21H23NO5/c1-11(23)25-16-6-4-13-10-15-14-5-7-17(26-12(2)24)20-21(14,8-9-22(15)3)18(13)19(16)27-20/h4-7,14-15,17,20H,8-10H2,1-3H3/t14-,15+,17-,20-,21-/m0/s1 |
| Номер Бельштейна |
99261 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | C21H23NO5 |
| Молярна маса | 369,42 г/моль |
| Зовнішній вигляд | безбарвні кристали |
| Тпл | 171–174 °C |
| Фармакологія | |
| Біодоступність | 35% (перорально), 44-61% (вдихання) |
| Метаболізм | печінковий |
| Виділення | через нирки 90%, жовчні протоки — 10% |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Герої́н, або діацетилморфін, або діаморфін — сильнодійний напівсинтетичний наркотичний знеболювальний препарат, похідний від морфіну, що був синтезований у 1874 році англійським хіміком і фізиком Чарльзом Ромлі Елдером Райтом. Він має депресивний вплив на центральну нервову систему людини. Героїн швидко призводить до фізичної залежності.
Дрібні кристалики або кристалічний порошок, білого кольору (вільна основа — з легким світло-коричневим відтінком[2]), при тривалому впливі повітря рожевіє. Без запаху, гіркий на смак. При нагріванні до розкладання виділяє токсичні пари (оксиди азоту).[3]
Після потрапляння в організм героїн швидко деацетилюється до 6-моноацетилморфіну (6-МАМ)[4], який потім деацетилюється до морфіну. Існує складна взаємодія між героїном та його активними метаболітами: 6-МАМ, морфіном і морфін-6-глюкуронідом (M6G). Вважається, що складна часова картина ефектів героїну є результатом послідовної, лише частково перекриваючоїся дії не лише 6-MAM, морфіну та M6G, але й самого героїну, який вже не розглядається як засіб доставки його активних метаболітів до мозку.[5]
Незважаючи на свою довгу історію, фармакологія героїну все ще недостатньо вивчена.[5]
Героїн отримують з морфіну шляхом обробки оцтовим ангідридом[6] або хлорангідридом оцтової кислоти[7]. З 10 кг опію отримують 1 кг героїну[8].

Близько 50 років (до 1925 р.) був офіційним лікарським засобом. В 1925 році Комітет Здоров'я Ліги Націй заборонив використання діацетилморфіну через його здатність викликати наркотичну залежність.
Героїн використовується в замісній терапії, тобто введенні ін'єкційного героїну опіоїдним наркоманам, які не реагують або не переносять лікування препаратами, що зазвичай використовуються в опіоїдній терапії, такими як метадон або бупренорфін. Доведено, що для цієї групи пацієнтів замісна терапія героїном покращує стан здоров'я та соціальну адаптацію, хоча в групі героїну було виявлено більше негативних побічних ефектів, ніж у групі метадону.[9] Замісна терапія героїном використовується в національних системах охорони здоров'я Швейцарії[10], Німеччини[11][12], Нідерландів[13], Данії та Великої Британії. Подальші клінічні випробування також тривають у Канаді та Бельгії.
Люди роблять ін'єкції, вдихають, нюхають або курять героїн, а дехто змішує героїн з крэк-кокаїном, що називається «спідбол».[14]
Дослідження, опубліковане в журналі JAMA Psychiatry, вказує на те, що героїн вживають «білі чоловіки та жінки віком від 20 років, які проживають у приміських і сільських районах (США)». У 1960-х роках вживання опіатів було найпоширенішим серед молодих чоловіків[15]. Автори виявили, що середній вік споживачів героїну в 1960-х роках становив 16,5 років, і більшість з них були чоловіками. Серед цієї групи 80 відсотків вживали героїн від самого початку їх зловживання наркотиками.
У 2012 році річна поширеність неін'єкційного вживання героїну становила 0,3% серед учнів 8-х класів і 0,4% серед учнів 10-х і 12-х класів. Протягом усіх років навчання річна поширеність вживання героїну ін'єкційним шляхом становила 0,4%. Протягом усіх років навчання річний показник поширеності вживання героїну ін'єкційним шляхом становив 0,4%.[16]
Наслідки передозування опіоїдів характеризуються сильним пригніченням дихальної системи, що може призвести до дихальної недостатності, коми та смерті.[17][18]
У разі передозування героїном необхідно негайно застосувати налоксон, який блокує дію опіоїдів на організм. Іноді може знадобитися більше однієї дози препарату. Існує дві форми налоксону: ін'єкційний препарат і назальний спрей, який можна використовувати без медичної підготовки. Людям, яким загрожує передозування, рекомендується мати при собі налоксон, який можна купити в аптеці.[14][19]
Щороку багато людей у світі помирають від передозування героїну, який є одним з найрозповсюдженіших наркотиків серед споживачів ін'єкційних наркотиків.[16]
Кількість викликів швидкої допомоги, пов'язаних із вживанням героїну, зросла з 33 900 у 1990 році до 213 118 у 2009 році. Кількість смертей від передозування героїну зросла з 2 300 у 1991 році до 15 958 у 2017 році. У всьому світі кількість смертей від передозування героїну зросла в 7 разів.[16]
-
Підготовка героїну для ін'єкцій
-
Модифікований шприц для введення супозиторію
-
Один з видів героїну
- ↑ Diacetylmorphine
- ↑ Milella, Michele Stanislaw; D’Ottavio, Ginevra; De Pirro, Silvana; Barra, Massimo; Caprioli, Daniele; Badiani, Aldo (8 квітня 2023). Heroin and its metabolites: relevance to heroin use disorder. Translational Psychiatry (англ.). 13 (1): 1—16. doi:10.1038/s41398-023-02406-5. ISSN 2158-3188.
- ↑ PubChem. Heroin — Chemical and Physical Properties. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 26 квітня 2025.
- ↑ Gottås, A.; Øiestad, E. L.; Boix, F.; Vindenes, V.; Ripel, Å; Thaulow, C. H.; Mørland, J. (2013-10). Levels of heroin and its metabolites in blood and brain extracellular fluid after i.v. heroin administration to freely moving rats. British Journal of Pharmacology. 170 (3): 546—556. doi:10.1111/bph.12305. ISSN 1476-5381. PMC 3791993. PMID 23865556.
- ↑ а б Milella, Michele Stanislaw; D'Ottavio, Ginevra; De Pirro, Silvana; Barra, Massimo; Caprioli, Daniele; Badiani, Aldo (8 квітня 2023). Heroin and its metabolites: relevance to heroin use disorder. Translational Psychiatry. 13 (1): 120. doi:10.1038/s41398-023-02406-5. ISSN 2158-3188. PMC 10082801. PMID 37031205.
- ↑ Odell, Luke R.; Skopec, Jana; McCluskey, Adam (20 грудня 2006). A ‘cold synthesis’ of heroin and implications in heroin signature analysis: Utility of trifluoroacetic/acetic anhydride in the acetylation of morphine. Forensic Science International. 164 (2): 221—229. doi:10.1016/j.forsciint.2006.02.009. ISSN 0379-0738.
- ↑ Hosztafi, S. (2001-10). [Heroin. II. Preparation, hydrolysis, stability, pharmacokinetics]. Acta Pharmaceutica Hungarica. 71 (3): 373—383. ISSN 0001-6659. PMID 11961908.
- ↑ Clutterbuck, Richard (1995). Clutterbuck, Richard (ред.). The Heroin Trail. Drugs, Crime and Corruption: Thinking the Unthinkable (англ.). London: Palgrave Macmillan UK. с. 81—89. doi:10.1057/9780230376472_10. ISBN 978-0-230-37647-2.
- ↑ Haasen, Christian; Verthein, Uwe; Degkwitz, Peter; Berger, Juergen; Krausz, Michael; Naber, Dieter (2007-07). Heroin-assisted treatment for opioid dependence: Randomised controlled trial. The British Journal of Psychiatry (англ.). 191 (1): 55—62. doi:10.1192/bjp.bp.106.026112. ISSN 0007-1250.
- ↑ WRS | Switzerland embraces heroin-assisted treatment. web.archive.org. 13 березня 2012. Архів оригіналу за 13 березня 2012. Процитовано 27 квітня 2025.
- ↑ Internet Archive (2008-06). Addiction 2008-06: Vol 103 Iss 6 (English) .
- ↑ Verthein, Uwe; Bonorden-Kleij, Karin; Degkwitz, Peter; Dilg, Christoph; Köhler, Wilfried K.; Passie, Torsten; Soyka, Michael; Tanger, Sabine; Vogel, Mario (2008). Long-term effects of heroin-assisted treatment in Germany. Addiction (англ.). 103 (6): 960—966. doi:10.1111/j.1360-0443.2008.02185.x. ISSN 1360-0443.
- ↑ Heroin Insight (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2021. Процитовано 27 квітня 2025.
- ↑ а б Heroin. medlineplus.gov. Процитовано 26 квітня 2025.
- ↑ The new face of heroin: Today's users different than decades ago (англ.). CBS.
- ↑ а б в Oelhaf, Robert C.; Azadfard, Mohammadreza (2025). Heroin Toxicity. StatPearls. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing. PMID 28613487.
- ↑ Heroin and Opioid Awareness | Opioid Facts. www.justice.gov (англ.). 12 вересня 2016. Процитовано 26 квітня 2025.
- ↑ Abuse, National Institute on Drug (--). What are the immediate (short-term) effects of heroin use? | National Institute on Drug Abuse (NIDA). nida.nih.gov (англ.). Процитовано 27 квітня 2025.
- ↑ Heroin - Alcohol and Drug Foundation. adf.org.au (англ.). Процитовано 26 квітня 2025.
- UNODC - Bulletin on Narcotics - 1953 Issue 2 - 003. United Nations : Office on Drugs and Crime (англ.).
- Services, Department of Health & Human. Heroin dependence - medication treatments. www.betterhealth.vic.gov.au (англ.).
- Research, Center for Drug Evaluation and (26 грудня 2024). Information about Medications for Opioid Use Disorder (MOUD). FDA (англ.).
- Dole, Vincent P.; Nyswander, Marie (23 серпня 1965). A Medical Treatment for Diacetylmorphine (Heroin) Addiction: A Clinical Trial With Methadone Hydrochloride. JAMA. 193 (8): 646—650. doi:10.1001/jama.1965.03090080008002. ISSN 0098-7484.
| Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |