Чижевський Олександр Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Чижевський Олександр Леонідович
рос. Александр Леонидович Чижевский
Чихевський.JPG
Народився 7 лютого 1897(1897-02-07)
Чехановець, гродненська область, нині Польща
Помер 20 грудня 1964(1964-12-20) (67 років)
Москва
Поховання П'ятницький цвинтар[d]
Громадянство Росія РосіяСРСР СРСР
Національність поляк
Діяльність винахідник
Alma mater Moscow Archaeological Institute[d]
Російський економічний університет імені Плеханова
Московський державний університет імені Ломоносова
Галузь геліобіологія, статистика, біофізика, космічна біологія

Чижевський Олександр Леонідович у Вікісховищі?
Російська монета на честь О.Л. Чижевського

Чижевський Олександр Леонідович (1897, Гродненська губернія1964) — біофізик, вивчав вплив космічних фізичних факторів на процеси в живій природі, зокрема, вплив сонячної активності і циклів активності Сонця на явища в біосфері, у тому числі, на соціально-історичні процеси.

Життєпис[ред.ред. код]

Чижевський Олександр Леонідович народився в Гродненській губернії тодішньої Російської імперії. Але 1913 року, напередодні 1-ї світової війни, родина Чижевських перебралась на житло в місто Калуга. Олександр отримав добру домашню освіту, знав щонайменше п'ять іноземних мов, серед них і французьку. В сім років хлопця вивезли в Париж, де той брав уроки живопису у учня художника Едгара Дега — Густава Нодьє.

В місті Калуга отримав середню освіту. Там же відбулося знайомство із гімназичним вчителем Ціолковським, дивакуватим і малозрозумілим місцевим мешканцям, котрий мріяв про космічні дослідження і працював над їх теоретичним обґрунтуванням. Сміливі, практично утопічні на той час ідеї гімназичного дивака Ціолковського захопили молодого Чижевського і спрямували його зусилля до наукових досліджень. Він обрав галузь сонячно-земних впливів та їх наслідків. Перші висновки Олександр Чижевський оприлюднив на лекції 1915 року в калузькому гуртку з вивчення природничих наук.

В липні 1915 року влаштувався в Московський комерційний інститут (МКИ), а в вересні того ж року ще й вільним відвідувачем в Московський археологічний інститут. Навчання перервав і пішов добровольцем на фронт: в другій половині 1916 та в травні-вересні 1917 р. брав участь в військових операціях в Україні в Галичині. Мав нагороду - солдатський Георгіївський хрест IV ступеня.

1917 року повернувся з фронту і закінчив Московський археологічний інститут. В травні 1917 р. захистив дисертацію «Русская лирика XVIII века» (М. В. Ломоносов), а в грудні — нову дисертацію «Эволюция физико-математических наук в древнем мире» і виборов звання магістра загальної історії. 1918 року в Московському університеті захистив дисертацію на звання доктора загальної історії, тема — «Исследование периодичности всемирно-исторического процесса». Через шість років ця дисертація була оприлюднена в книзі «Физические факторы исторического процесса».

Згідно запропонованої теорії Чижевського — існували цикли сонячної активності, котрі активно впливали на біосферу, суттєво міняючи практично всі життєві процеси, від посух і врожайності до епідемічної захворюваності та народних заворушень і соціофреній. Тобто, сонячні цикли впливали на конкретні історичні події, серед яких — політико-економічні кризи, війни, повстання, революції тощо. Чижевський став доктором історії у віці двадцять один (21) рік.

По захисту дисертації в період 1917 - 1922 рр. Чижевський рахувався старшим науковим співробітником, а також професором ( з 1921 року) Московського археологічного інституту.

Поміч з виданнями творів Ціолковського[ред.ред. код]

Давній знайомий Ціолковського, Олександр Чижевський активно сприяв виданню творів калузького викладача. Поштовхом для цього стануть схвальна стаття про піонера ракетної техніки Оберта і образа за невігластво та невизнання праць і відкриттів Костянина Ціолковського, котрий працював над цими проблемами ще 1893-1895 рр. і навіть частково оприлюднив власні дослідження. Обурення викликала і принизлива стаття в газеті «Известия», надрукована наприкінці 1923 р., де розповідали про чергові досягнення науковців Заходу і не помічали талановитих співвітчизників. Чижевський прибув у Калугу і допомагав Ціолковському готувати до друку його твори.

В країні — розруха після громадянської війни. Аби знайти папір для нових видань, Олександр Чижевський погодився читати лекції працівникам Полотняного заводу в обмін на залишки паперу. Завдяки цьому навесні 1924 року оприлюднені «Ракеты в мировое пространство» К.Е. Ціолковського та власна книга Чижевського «Физические факторы исторического процесса». Чижевський використав нагоду і розіслав нові видання в усі великі бібліотеки Західної Європи та Сполучених Штатів. Пріоритет відкриттів Ціолковського був відновлений, розпочалась його всесвітня слава.

Арешт і концтабори[ред.ред. код]

Серед в'язнів радянських концтаборів свого часу також опинились геніальний Вавилов Микола Іванович (1887-1943), історик Гумільов Лев Миколайович та сам Чижевський Олександр Ленідович.

Влітку 1941 року з початком Німецько-радянської війни сорокашестирічний науковець з родиною евакуювався в місто Челябінськ. Арешти сталінським режимом в СРСР не припинялись і під час війни 1941-1945 рр. 22 січня 1942 року Чижевський арештований і засуджений за ст. № 58, пункт 10 (антирадянська пропаганда) на вісім років. Покарання відбував на Північному Уралі Свердловська область (Івдельлаг), в самому Челябінську, в Підмосков'ї, в Казахстані (Карлаг — Долинське, Спаське, Степлаг). Аби не збожеволіти в концтаборах, продовжив наукові дослідження, писав вірші, малював. Очільники Карлагу дозволили науковцю створити кабінетик аеройоніфікації та займатися електричними проблемами крові.

Поразка в правах і примусове поселення в Караганді[ред.ред. код]

По відбуванню повного терміну покарання Чижевського звільнили в січні 1950 року. Але науковець ще один місяць перебував в концтаборі заради закінчення експериментів із кров'ю. Він міг не поспішати, бо увірвався його зв'язок із родиною, він не мав права повернутися в столичне місто через поразку в правах. В концтаборі відбулася його зустріч із пані Перешкольник, що стала його дружиною. Ніна Вадимівна (Енгельгардт) відбувала покарання за спробу покинути кордон СРСР та емігрувати з країни самовільно. 1947 року по закінченні терміну покарання Ніна Вадимівна оселилась в місті Караганда через поразку в правах. Працювала в карагандинському музичному театрі. 1950 р. вони побралися з Чижевським. Він влаштувався на працю в Карагандинську обласну клінічну лікарню. Наукові дослідження крові не припиняв і працював також в Карагандинській обласній станції переливання крові. По закінченні терміну поразки в правах з 1954 року продовжив жити і працювати в Караганді. Отримав право повернутися в Москву лише 1958 року. Помер в Москві від раку горла.

Олександр Леонідович Чижевський — один з основоположників космічної біології.

На міжнародному конгресі біофізиків в Нью-Йорку в 1939 р. Чижевського назвали «Леонардо да Вінчі XX століття». У тому ж 1939 р. Чижевського висували кандидатом на Нобелівську премію.

На його честь названо астероїд 3113 Чижевський[1].

Бібліографія науковця[ред.ред. код]

Книги[ред.ред. код]

  1. Чижевский А. Л. Физические факторы исторического процесса . - Ассоциация "Калуга - Марс" Государственный университет истории космонавтики им. К. Э. Циалковского, 1924. - 70 с., ил. (мос.)
  2. Чижевский А. Л. Руководство по применению ионизированного воздуха в промышленности, сельском хозяйстве и в медицине. — М.: Госпланиздат, 1959. — 56 с., ил.(рос.)
  3. Чижевский А. Л. Аэронификация в народном хозяйстве. — М.: Госпланиздат, 1960; Стройиздат, 1989.(рос.)
  4. Чижевский А. Л. На берегу Вселенной. — М.: Мысль, 1995.(рос.)
  5. Чижевский А. Л. Космический пульс жизни. — М.: Мысль, 1995.
  6. Чижевский А. Л. Земное эхо солнечных бурь. — М.: Мысль, 1973.

Див. також[ред.ред. код]

  1. Чижевский А.Л. Ионизация воздуха как физиологически активный фактор атмосферного электричества. Доклад. Калуга, 1919.
  2. Чижевский А.Л. Действие отрицательных ионов воздуха на некоторые физиологические функции животных. Доклад, читанный в Зоологическом музее МГУ. Калуга, 1922, стр. 1-22.
  3. Чижевский А.Л. Влияние ионизированного воздуха на моторную и половую деятельность животных. Тр.Практич.каф.по зоопсихологии. Вып. 1. М:. 1928, с.42-57.
  4. Чижевский А.Л. К истории аэроионификации. М., 1930.
  5. Чижевский А.Л. Эпидемические катастрофы и периодическая деятельность Солнца. Монография. М.,1930. 172 с.
  6. Чижевский А.Л. Пути разрешения проблемы аэроионификации в животноводстве, растениеводстве, в ветеринарии и медицине. Харьков: Укрсельхозгиз, 1933, 100 с.
  7. Чижевский А.Л. Аэроионизация в медицине // Проблемы ионизации: Тр. ЦНИЛИ. Т. 3. Воронеж: Коммуна, 1933, с. 293-539.
  8. Чижевский А.Л. Ионизация газов и атмосферного воздуха // Проблемы ионизации: Тр. ЦНИЛИ. Воронеж: Коммуна, 1933, с.112-218.
  9. Чижевский А.Л. Аэроионизация как физиологический, профилактический и терапевтический фактор и как новый санитарно-гигиенический метод кондиционированного воздуха. 1933.
  10. Чижевский А.Л. Аэроинизация в медицине. Труды ЦНИЛИ "Проблемы ионификации". Т. 3. Воронеж, 1934, с. 1-18.
  11. Чижевский А.Л. Осаждение микроорганизмов внутри помещения при помощи аэроионизации в электрическом поле. Газета Сов. врач. № 19. М., 1934, с. 1383-1390.
  12. Васильев Л.Л., Чижевский А.Л. Проблема органического электрообмена // Проблемы ионификации. Труды ЦНИЛИ. Т. III. Воронеж: Коммуна, 1934, с. 335-368.
  13. Васильев Л.Л., Чижевский А.Л. Проблемы ионификации. Тр. ЦНИЛИ, 3, 1934, с. 335-368.
  14. Чижевский А.Л. Теоретические основы работы электроэффлювиального ионизатора. 1939.
  15. Чижевский А.Л. Новые экспериментальные данные по абсолютной очистке воздуха oт микроорганизмов (Доклад). Ивдель, 1943.
  16. Чижевский А.Л. Новый метод ускорения заживления pан и язв (Доклад). Ивдель, 1943.
  17. Чижевский А.Л. Теоретические предпосылки аэронификации помещений большой кубатуры. Доклад. Ивдель, 1943.
  18. Чижевский А.Л. Структурный анализ движущейся крови. М.: АН СССР, 1959, 474 с.
  19. Чижевский А.Л. Руководство по применению ионизированного воздуха в промышленности, сельском хозяйстве и в медицине. М.: Госпланиздат, 1959, 56 с.
  20. Чижевский А.Л. Проблемы аэроионификации в народном хозяйстве. М.: Госпланиздат, 1960, 750 с.
  21. Чижевский А.Л. Аэроионификация в народном хозяйстве. М.: Госпланиздат, 1960, 758 с.
  22. Чижевский А.Л. Солнце и мы. М.: Знание, 1963, 48 с.
  23. Чижевский А.Л. Эффект Циолковского // Новый мир. № 3. М., 1963, с. 201-207.
  24. Чижевский А.Л. Атмосферное электричество и жизнь // Земля во Вселенной. М.: Мысль.- 1963, с. 422-443.
  25. Чижевский А.Л. О мировом приоритете К.Э. Циолковского // Земля во Вселенной. М.: Мысль.- 1964, с. 480-489.
  26. Чижевский А.Л. Космические воздействия. Населенный космос. М.: Наука, 1972, 113 с.
  27. Чижевский А.Л. Электрические и магнитные свойства эритроцитов. Киев: Наукова думка, 1973, 94 с.
  28. Чижевский А.Л. Вся жизнь: Годы и люди. М.: Сов.Россия, 1974, 208 с.
  29. Чижевский А.Л. Страницы воспоминаний о К.Э.Циолковском. Теория космических эр // Химия и жизнь. № 1. М., 1977, с. 22-32.
  30. Чижевский А.Л. Биофизические механизмы реакции оседания эритроцитов. Новосибирск: Наука, 1980, 177 с.
  31. Чижевский А.Л. Теория гелиотараксии. М., 1980
  32. Чижевский А.Л. Аэроионификация в народном хозяйстве. 2-е изд., сокр. М.: Стройиздат, 1989, 488 с.
  33. Чижевский А.Л. На берегу Вселенной: Годы дружбы с Циолковским: Воспоминания / А.Л.Чижевский; Сост., вступ. ст., коммент. Л.В.Голованова. М.: Мысль, 1995, 735с.
  34. Чижевский А.Л. Космический пульс жизни: Земля в объятиях солнца. Гелиотараксия / А.Л.Чижевский; Сост., вступ. ст., коммент. Л.В.Голованова. М.: Мысль, 1995, 767с.
  35. Чижевский А.Л. Аэроионы и жизнь; Беседы с Циолковским / А.Л.Чижевский; Сост., вступ. ст., коммент. и подбор ил. Л.В.Голованова. М.: Мысль, 1999, 716с.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред.ред. код]