Шань хай цзін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сторінка «Шань хай цзін» видання цінського періоду

«Шань хай цзін» («Канон гір і морів»; кит. 山海經; піньїнь: Shānhǎi Jīng) — давньокитайський твір, що відображає міфологічні уявлення про світоустрій. Згідно з легендою, «Шань хай цзін» описує відомості, добуті Юєм Великим, переможцем останнього світового потопу і засновником першої в історії китайської цивілізації династії правителів. Твір начебто був вигравіруваний на священних посудинах Бої (Yi (husbandman)[en]) помічником Юя на ім'я І. Реальний автор, як і час написання, лишається невідомим.

Структура[ред. | ред. код]

Складається з 18 цзюанів (сувоїв), поділяється на дві частини: «Канон гір» і «Канон морів». Кожна містить опис ландшафту та тварин, рослин і духів, які його населяють. До твору включено фрагменти міфів про їх появу та про пов'язаних героїв. Першим відомим редактором твору був історик Лю Сян (79-6 рр. до н. е.), проте сьогодні цей твір відомий в редакції поета Го Пу (276—324 рр н. е.).

«Шань хай цзін» не входить до жодної з філософських традицій, лише згадується в «Ши цзи» («Історичних нотатках», II—I століття до н. е.), «Хань шу» («Історія династії Хань», I століття) та «Хуайнан-цзи» («Філософи з Хуайнань», II століття до н. е.).

Проблема датування[ред. | ред. код]

Нюйва. Ілюстрація до видання «Шань хай цзін»

Створення «Шань хай цзін» в часи Юя (2205—2197 рр. до н. е.) піддавалося сумніву ще середньовічними китайськими істориками. Так, танський історик Дань Чжу (VIII ст. н. е.) вважав, що твір було записано в пізніші часи, чому передувало існування в усній формі. Авторство Юя Великого та І заперечували Ю Юй (XII ст. н. е.), Ва Інлінь (XIII в. н. е.), Ху Інлінь (XVI ст. н. е.) та інші. Датами створення називалися період Східного Чжоу (VIII—III ст. до н. е.) та Цін (221—207 рр. до н. е.). Висловлювалися і думки, що «Шань хай цзін» — підробка періоду Хань. Бі Юань стверджував, що частина твору справжня історична пам'ятка, тоді як 6-18 цзюані належать Лю Сянові, принаймні як перекази з іншого джерела. У західній науці утвердилася думка про те, що «Шань хай цзін» складається з фрагментів різних епох. Отто Менхен-Хельфен стверджував: 1-5 цзюані є найдавнішими, тоді як 6-9 найновіші.

Подібності в стилістиці та описи географії дали підстави вважати, що твір створювався на основі відомостей, котрі побутували в царствах однієї історико-культурної традиції в IV—III ст. до н. е. В «Шань хай цзін» світ описується як прямокутник, оточений морем, і як земля, оточена пустелями, що вказує на поєднання космологій різних регіонів Китаю. В той же час єдність в описах божеств і генеалогій героїв дозволяє говорити, що твір виник за часів імперії не пізніше II—I ст. до н. е.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]