Шаропов Біжан Рашидович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біжан Шаропов
Біжан Рашидович Шаропов
Народився 7 жовтня 1989(1989-10-07)
Душанбе, Таджицька РСР
Помер 13 квітня 2022(2022-04-13) (32 роки)
с. Борове, Харківська область, Україна
Місце проживання м. Київ
Країна Україна Україна
Діяльність військовослужбовець
Alma mater НаУКМА
Галузь нейробіологія
Заклад НаУКМА, Інститут фізіології імені О. О. Богомольця НАН України
Науковий ступінь кандидат біологічних наук
Війна російське вторгнення в Україну (з 2022) і Російсько-українська війна (з 2014)
Нагороди
Герой України

Шаропов Біжан Рашидович (7 жовтня 1989, Душанбе, Таджицька РСР — 13 квітня 2022, с. Борове, Харківська область, Україна) — український біолог і біофізик, солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2023, посмертно).

Біографія[ред. | ред. код]

З 1995 року родина мешкала в Києві.[1] Навчався на кафедрі біології природничого факультету НаУКМА.

Навчався в аспірантурі Інституту фізіології НАН України, брав участь у Євромайдані, у 2014 воював на Луганщині в складі добровольчого батальйону «Айдар»[2][3][4].

2019 року захистив дисертацію кандидата наук на тему «Експресія та функція капсаїцинового рецептора TRPV1 у сечовому міхурі щура в нормі та при патології»[5]. Дослідження присвячені функціям TRP-каналів[6]

У 2019 році був фіналістом конкурсу на Премію Фонду Платона Костюка Наукового товариства ім. Шевченка (НТШ) у США[7]

Виступав з науково-популярними лекціями під час «Тижнів мозку» та в рамках інших подібних подій[8]. Давав численні інтерв'ю з питань нейробіології та коронавірусної хвороби 2019, зокрема Громадському радіо[9]

Від початку російського вторгнення повернувся до війська. Воював у складі 11 ОРСП 112 бригади ТрО, брав участь у боях за звільнення Київщини, заходив у звільнений Чорнобиль, обороняв Ізюм.

13 квітня 2022 року, виконуючи бойове завдання із прориву оточення у напрямку населеного пункту Підлиман Харківської області, підрозділ Біжана потрапив в засідку в районі села Борове та вступив в бій з російськими окупаційними військами. Втративши техніку, воїни були змушені прориватися малими групами. Після цього Біжан та його бойові побратими на зв’язок не виходили.

З 15 квітня Біжан Шаропов вважався зниклим безвісти. На початку 2023 року з'являються неофіційні повідомлення про його загибель, а 28 лютого 2023 року Інститут фізіології імені Богомольця офіційно повідомив про смерть свого співробітника[10]. 20 березня 2023 року на Майдані Незалежності у Києві відбулося прощання з Біжаном Шароповим. Поховання здійснено на Алеї Слави Лук’янівського кладовища.[11][12]

Біотехнологічна діяльність[ред. | ред. код]

У 2016 році разом с кількома іншими ветеранами «Айдару» Шаропов заснував приватну біотехнологічну компанію «Українські генетичні технології»[13]. Він став головним біологом компанії. За словами Шаропова та Любові Столяр, метою компанії було виробляти дешеві реактиви для біологічних лабораторних досліджень в Україні[14]. Компанія стала відомою навесні 2020 року, коли оголосила про створення тест-системи на основі ПЛР для виявлення збудника коронавірусної хвороби 2019.

Публікаційна діяльність[ред. | ред. код]

Шаропов є автором низки літературних, публіцистичних та науково-популярних творів.

Дебютував з оповіданням-спогадом «У нас тут перемир'я» в збірці «Голос війни» (2017).

Фіналіст першого конкурсу історичного оповідання «ProМинуле»[15] з оповіданням «Вершник перший». Твір присвячене лікарям, які лікували українців від епідемії «іспанського грипу» під час визвольних змагань взимку 1918 року. За словами автора, оповідання базується на тогочасних документах, зокрема газетах і спогадах сучасників. Журі відзначило сюжет, вдале використання символіки Апокаліпсису, яскраві типи персонажів, а стиль визначило як близький до імпресіонізму. Автора назвали одним з претендентів на перемогу в наступні роки.[16]

Автор публіцистичних статей на тему націоналізму[17]

Автор низки науково-популярних статей, зокрема щодо глобальних епідемій[18]щодо космічної медицини[19].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (29 вересня 2023, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[20].
  • За участь в АТО як доброволець Біжан Шаропов нагороджений Подякою НАН України[21].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Голос війни: історії ветеранів. Ред. Володимир Єрмоленко. (2017) ISBN 966432230X, 9789664322307. 223 с. С 108
  2. ↑ Анастасія Рінгіс. Як біолог Біжан Шаропов став добровольцем батальйону «Айдар». НВ, 4 березня 2020
  3. ↑ https://vchasnoua.com/articles/70101-viina-dala-sylnyi-poshtovkh-na-te-shchob-pochaty-dertysia-zhyttiam-veteran-ato-uchenyi-bizhan-sharopov
  4. ↑ Богдана Костюк.«На Майдані ми сформували народний повстанський загін імені Боба Марлі» – науковець Шаропов. Радіо Свобода, 03 грудня 2017
  5. ↑ http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1471090
  6. ↑ О. Болдирєв. Калій, натрій, кальцій і перець чилі. УТ, 22 жовтня 2021
  7. ↑ Вручено Премію П.Г. Костюка – 2019. Пресслужба НАН України, 28.12.2019
  8. ↑ «Розум у Всесвіті. Закони еволюції нервової систем» InKyiv, 29 березня 2017
  9. ↑ Біжан Шаропов. Громадське радіо
  10. ↑ Поточні події — Інститут Фізіології ім. Богомольця Офіційний сайт Інституту Фізіології ім. Богомольця - Новини Інституту
  11. ↑ Український науковець та воїн зник безвісти 10 місяців тому: стало відомо про його долю
  12. ↑ Загинув у бою з росіянами: у Києві відбулось прощання з українським науковцем Біжаном Шароповим
  13. ↑ Леся Шовкун, Дмитро Лиховій, Ольга Гордійчук. Власний бізнес АТОвців: допомога держави, побратимів, поради тих, кому вдалося. Новинарня, 13/09/2017
  14. ↑ [https://delo.ua/special/biznes-na-reaktivah-jak-ukrajinska-kompanija-vitisnjaje-rosijski-345725/ Бізнес на реактивах: як українська компанія витісняє російських конкурентів з ринку]. Дело, 24 серпня 2018
  15. ↑ Відомі фіналісти конкурсу історичного оповідання «ProМинуле». Читомо, 25.05.2018
  16. ↑ Ольга Петренко-Цеунова. Родинні перекази, червоні тумани і шахи: про що писали переможці «ProМинулого». ЛітАкцент, 8.06.2018
  17. ↑ Біжан Шаропов. Націоналістичний бісквіт, або Чому цивілізаційне виживання України неможливе без націоналізму. Петр и Мазепа, 21.11.2018
  18. ↑ Шаропов, Б. Глобальная эпидемия и гибельчеловечества: как это можетвыглядеть / Вселенная, пространство, время [Текст]: международный научно-популярный журнал по астрономии и космонавтике. — Киев: ЧП «Третья планета»: Центр «Спейс-Информ». — 2016г. N 11. — С.24-27
  19. ↑ Б. Шаропов. З орбіти — в аптеку. Як космічна медицина може стати у пригоді медицині земній. The Universe. Space. Tech, 05.01.2022
  20. ↑ Указ Президента України від 29 вересня 2023 року № 643/2023 «Про присвоєння Б. Шаропову звання Герой України »
  21. ↑ Із зали засідань Президії НАН України (22 лютого 2017 р.) // Вісник Національної академії наук України. — 2017. — № 4. — С. 8-12

Посилання[ред. | ред. код]

Воєначальник Це незавершена стаття про військового діяча або діячку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шаропов_Біжан_Рашидович&oldid=41397680