Шатаєв Микола Іванович
| Микола Іванович Шатаєв | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| рос. Николай Иванович Шатаев | ||||||||||
 | ||||||||||
| Народження | 5 квітня 1914 Дубрава (тепер Ярославська область) | |||||||||
| Смерть | 8 лютого 1990 (75 років) Київ | |||||||||
| Поховання | Лук'янівське військове кладовище | |||||||||
| Країна |  СРСР | |||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} Радянська армія | |||||||||
| Вид збройних сил |  ВПС СРСР | |||||||||
| Рід військ |  Бомбардувальна авіація | |||||||||
| Роки служби | 1936—1960 | |||||||||
| Партія | КПРС | |||||||||
| Звання |  Підполковник авіації | |||||||||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
Микола Іванович Шатаєв (рос. Николай Иванович Шатаев; 5 квітня 1914, Дубрава — 8 лютого 1990, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), у роки німецько-радянської війни заступник командира 3-го гвардійського бомбардувального авіаційного полку 2-ї гвардійської бомбардувальної авіаційної дивізії 2-го гвардійського бомбардувального авіаційного корпусу 18-ї повітряної армії, гвардії майор.
Народився 5 квітня 1914 року в селі Дубраві (тепер Рибинського району Ярославської області Росії) в селянській родині. Росіянин. Член КПРС з 1943 року. Закінчив перший курс Харківського фінансово-економічного інституту, школу льотчиків Цивільного повітряного флоту в місті Балашові.
У 1936 році призваний до лав Червоної Армії. У боях німецько-радянської війни з червня 1941 року.
До кінця війни майор М. І. Шатаєв здійснив 225 бойових вильотів на бомбардування військово-промислових об'єктів у глибокому тилу противника і 192 вильоти на бомбардування переднього краю ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання завдань командування по знищенні живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії майору Миколі Івановичу Шатаєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8972).
У 1948 році закінчив Вищу офіцерську льотно-тактичну школу командирів частин. З 1960 року підполковник М. І. Шатаєв — в запасі. Працював на підприємствах «Аерофлоту». Жив у Києві. Помер 8 лютого 1990 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.
Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Олександра Невського, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями.
- Герои огненных лет. Ярославль: Верхне-Волжское кн. изд., 1985
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Киньдюшев И. И. К победным рассветам. М., 1978.
| |||||||
- Народились 5 квітня
- Народились 1914
- Померли 8 лютого
- Померли 1990
- Поховані на Лук'янівському військовому кладовищі
- Члени КПРС
- Підполковники авіації (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Червоного Прапора
- Кавалери ордена Олександра Невського
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Уродженці Ярославської області
- Радянські льотчики Другої світової війни