Аерофлот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Aeroflot logo.svg.png
ІАТА SU
ІКАО AFL
Позивний Aeroflot
Дата заснування 17 березня 1923
Базовий аеропорт Шереметьєво
Кількість пунктів призначення 121
Основні пункти призначення Санкт-Петербург
Калінінград
Владивосток
Париж
Лондон
Нью-Йорк
Баку
Берлін
Пекін
Київ
Розмір флоту 150
[1]

ВАТ «Аерофлот — російські авіалінії» — найбільша російська авіакомпанія, національний авіаперевізник, офіційний авіаперевізник Зимових Олімпійських ігор 2014 року. Штаб-квартира — у Москві.

Заснована 15 липня 1923 постановою Ради праці й оборони РРФСР «Про організацію Ради з цивільної авіації» і «Про покладанні технічного нагляду за повітряними лініями на Головне керування повітряного флоту». Назва «Аерофлот» було закріплено за цивільною авіацією СРСР 25 лютого 1932 року.

Штаб-квартира Аерофлоту

«Аерофлот» — член Міжнародної асоціації повітряного транспорту (ІАТА).

Базовий аеропорт авіакомпанії — московський аеропорт Шереметьєво (термінали D, C, F).

Історія[ред.ред. код]

Офіційним днем народження цивільного повітряного флоту Росії вважається 9 лютого 1923, коли Рада Праці і Оборони прийняв постанову «про організацію Ради з цивільної авіації» та «Про покладання технічного нагляду за повітряними лініями на Головне управління повітряного флоту».

У 20-ті роки, після закінчення першої світової війни, авіація в європейських країнах все більше використовувалася в мирних цілях — для перевезення пасажирів, пошти і вантажів. Не відставала від своїх сусідів і Росія. Особлива увага приділялася розвитку зв'язків із зарубіжними країнами. Цивільні польоти за кордон виконувалися в основному на переобладнаних військових літаках.

1 травня 1922 відкрилися польоти першої міжнародної авіалінії Москва-Кенігсберг (у той час територія Німеччини). Пізніше цю авіалінію продовжили до Берліну.

15 липня 1923 відкрилася перша регулярна внутрішня лінія Москва-Нижній Новгород.

У 30-ті роки авіабудування країни являло собою вже великий і складний комплекс виробничих підприємств, конструкторських бюро, науково-дослідних інститутів і т. д. А літаки конструкції О. М. Туполєва, С. В. Ілюшина, О. К. Антонова склали епоху в світовому літакобудуванні. Пілоти, і в першу чергу міжнародники, успішно освоювали новий авіаційний парк.

25 лютого 1932 було утворено Головне управління Цивільного повітряного флоту (ГУ ЦПФ) і засноване офіційне скорочене найменування цивільної авіації країни — АЕРОФЛОТ.

У передвоєнні тридцяті роки міжнародні лінії Аерофлоту зайняли одне з важливих місць в економіці країни.

Під час Німецько-радянської війни льотчики Аерофлоту захищали Вітчизну, виявляючи великий професіоналізм і мужність. Вони виконували особливо важливі польоти до лінії фронту, в тил ворога, за кордон і на території країни. У ці важкі роки не припинялися регулярні польоти на міжнародних повітряних лініях.

Після війни міжнародне повітряне сполучення стало активно відновлюватися і розширюватися. З'явилися нові досконаліші літаки Іл-12 та Іл-14 конструкції С. Ілюшина.

Вихід в 1956 році на внутрішні і міжнародні лінії Аерофлоту першого у світі реактивного літака Ту-104 конструкції Туполева розцінювався як видатна подія світового значення.

У 1957 році здійснив перший політ турбогвинтовий лайнер Іл-18, створений в ОКБ ім. С. Ілюшина.

У серпні 1959 року в Москві відкрився аеропорт Шереметьєво, головним призначенням якого стало обслуговування міжнародних польотів.

В кінці 50-х років пройшов випробування і почав регуляние польоти на лініях Аерофлоту найбільший на ті часи літак Ту-114, що відрізнявся більш економічними турбогвинтовими двигунами. Пізніше його замінив на далеких трасах новий вітчизняний літак Іл-62.

У січні 1971 року на базі Транспортного управління міжнародних повітряних ліній було організовано Центральне управління міжнародних повітряних сполучень Аерофлоту (ЦУМВС), яке стало єдиним в галузі підприємством, що виконують міжнародні рейси під назвою «Аерофлот — радянські авіалінії».

У 1978 році в перший рейс за кордон відправився вантажний літак Іл-76, який за цей час справно доставляє по всьому світу вантажі замовникам.

У 1980 році Аерофлот був призначений генеральним перевізником учасників XXII Олімпійських ігор, що проходили в Москві. Для того, щоб прийняти спортсменів та гостей столиці з усього світу, спеціально було збудовано новий міжнародний термінал аеропорту Шереметьєво-2, здатний одночасно обслужити 31 літак будь-якого типу. 6 травня відбулося його офіційне відкриття.

У 1991 році, після розпаду Радянського Союзу, в колишніх союзних республіках і регіонах Росії були створені власні авіакомпанії. Російська компанія стала правонаступником найменування «Аерофлот» і торговельної марки міжнародного перевізника колишнього СРСР. У червні того ж року було створено Виробничо-комерційне об'єднання «Аерофлот — радянські авіалінії», яке з 28 липня 1992 перетворено у відкрите акціонерне товариство «Аерофлот — російські міжнародні авіалінії». Тоді ж авіакомпанія почала експлуатувати зарубіжну техніку. Першими машинами іноземного виробництва сталі взяті в лізинг А310-300 консорціуму «Ербас Індастрі». Через два роки з'явилися Боїнги 767-300ER, що відповідають найжорсткішим вимогам по екології і шумів.

У 1994 році в авіакомпанію надійшли нові вітчизняні пасажирські літаки третього покоління Іл-96-300 для міжконтинентальних рейсів, які повністю відповідають стандартам ІКАО щодо шумів. В кінці 1995 року Аерофлот взяв в лізинг вантажний літак ДС-10-30Ф для експлуатації на маршрутах великої протяжності.

Керівництво[ред.ред. код]

Власники і керівництво[ред.ред. код]

51,17% акцій належить державі (в особі Федерального агентства з управління федеральним майном), 40,55% - у власності юридичних осіб (у тому числі близько 30% контролює Національна резервна корпорація (НРК)), 8,28% - належить фізичним особам. В січні 2010 року стало відомо про майбутній викуп самої авіакомпанією (точніше, її дочірньою структурою) частки Національної резервної корпорації в розмірі 25,8% за суму близько $ 400 млн.[1].

Генеральний директор компанії - Віталій Савельєв. У 1997-2009 (по березень) авіакомпанію очолював Валерій Окулов.

Авіапарк[ред.ред. код]

Кількість літаків Аерофлоту (не включаючи дочірні компанії) за станом на серпень 2012 року:

Виноски[ред.ред. код]

  1. Петро Мироненко, Олексій Єкімовських. Олександр Лебедєв вилетів з «Аерофлоту»

Джерела[ред.ред. код]


Авіакомпанія Це незавершена стаття про авіакомпанії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Компанії Росії Це незавершена стаття про компанію або підприємство Росії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.