Шатернікова Аліна Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аліна Шатернікова Boxing pictogram.svg
Загальна інформація
Повне ім'я Аліна Анатоліївна Шатернікова
Народився 17 червня 1975(1975-06-17) (46 років)
Дніпро[1]
Вагова категорія 50 кг
Зріст 164 см
Стиль шульга
Нагороди
Заслужений працівник фізичної культури і спорту України

Шатернікова Аліна Анатоліївна (нар. 17 червня 1975, Дніпро (місто) Архівовано 16 жовтня 2021 у Wayback Machine.) — українська екс-чемпіонка світу з професійного боксу, віце-президентка Ліги професійного боксу України. Заслужена працівниця фізичної культури і спорту України (2019).[2]

Життєпис[ред. | ред. код]

З дитинства займалася спортом. Спочатку батьки віддали Аліну на фігурне катання. Але тренери говорили, що дівчинці бракує пластичності, гнучкості й жіночності. Це її дуже засмучувало. Потім Аліна перейшла на дзюдо, а згодом, з 1993 року, на кікбоксинг. Перші тренери - Володимир Золотарьов і Михайло Мацих [3].

26 листопада 1999 року в бою зі швейцаркою Сабіною Ріттер Аліна завоювала титул чемпіонки Європи з професійного боксу за версією WIBF. Відстоювала цей титул три рази.

13 червня 2002 року у Лондоні (Англія) Аліна Шатернікова виграла титул чемпіонки світу з професійного боксу. Її суперницею була англійка Кетті Браун, яка виступала в вищій ваговій категорії (51 кг). Браун була важча, в ході поєдинку дуже багато клінчувала і вступала в ближній бій. Поєдинок був важким, але Аліна перемогла за очками, одноголосним рішенням суддів.

24 лютого 2005 року виграла бій за титул чемпіонки світу в Києві. Перемігши американку Стефані Доббс, вона стала чемпіонкою світу за версією Global Boxing Union (GBU) у вазі до 52,163 кг.

На відміну від німецьких і англійських боксерок, які дотримувалися силового стилю в боксі, Аліна робила акцент на техніку та швидкість.

11 серпня 2014 року Шатернікова виставила свій чемпіонський пояс за версією GBU на благодійний аукціон і передала виручені 20 тисяч гривень на лікування поранених у зоні АТО бійців: Іллі Дроздюка і Віктора Бойка[4][5].

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

16 Перемог (2 нокаутом, 14 за рішенням суддів), 2 Поразки (0 нокаутом, 2 за рішенням суддів)
Результат Рекорд Суперник Спосіб Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
Перемога 16-2 США Стефані Доббс UD 10 24 лютого 2005 Україна Палац спорту, Київ Виграла вакантний тутул чемпіонки GBU в другій найлегшій вазі.
Перемога 15-2 Німеччина Майя Френзель UD 6 31 січня 2004 Україна Палац спорту, Київ
Перемога 14-2 Португалія Соня Перейра UD 6 6 вересня 2003 Україна Палац спорту, Київ
Перемога 13-2 Велика Британія Кетті Браун PTS 10 13 червня 2002 Велика Британія Equinox Nightclub, Вест-Енд, Лондон Виграла вакантний тутул чемпіонки IBF в легшій вазі.
Перемога 12-2 Болгарія Светла Таскова UD 4 23 березня 2002 Україна Circus, Київ
Поразка 11-2 Німеччина Регіна Хальміх UD 10 21 липня 2001 Німеччина Tivoli Eissporthalle, Аахен Бій за тутул чемпіонки IBF в найлегшій вазі.
Перемога 11-1 Україна Інна Івановська PTS 4 15 червня 2001 Україна Казино Бінго, Київ
Перемога 10-1 Україна Марина Осовська PTS 4 30 квітня 2001 Україна Circus, Київ
Перемога 9-1 Україна Олена Яковенко TKO 3 (10) 27 січня 2001 Україна Палац спорту «Надія», Миколаїв Виграла тутул чемпіонки Європи EBU в найлегшій вазі.
Поразка 8-1 Німеччина Регіна Хальміх SD 10 16 грудня 2000 Німеччина Grugahalle, Ессен Бій за тутул чемпіонки IBF в найлегшій вазі.
Перемога 8-0 Угорщина Вікторія Варга PTS 6 22 липня 2000 Швейцарія Аскона, Тічино
Перемога 7-0 Болгарія Маріетта Іванова PTS 8 17 червня 2000 Україна Драматичний театр, Маріуполь
Перемога 6-0 Україна Тетяна Бохонова UD 4 21 січня 2000 Україна Circus, Київ
Перемога 5-0 Швейцарія Сабіна Ріттер UD 10 26 листопада 1999 Швейцарія Аскона, Тічино Виграла тутул чемпіонки Європи EBU в найлегшій вазі.
Перемога 4-0 Швейцарія Сабіна Ріттер UD 6 24 липня 1999 Швейцарія Аскона, Тічино
Перемога 3-0 Україна Ірина Піляк UD 4 28 листопада 1998 Україна Golden Belt, Київ
Перемога 2-0 Україна Тетяна Лебедєва PTS 15 березня 1998 Україна Golden Belt, Київ
Перемога 1-0 Білорусь Тетяна Волкова TKO 2 грудня 1997 Білорусь Мінськ

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Аліна Шатернікова. Досьє. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021. 
  2. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №14/2019 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 23 січня 2019. 
  3. Алина Шатерникова: "До сих пор ужасно боюсь допустить ошибку во время эфира"https://fakty.ua/201522-alina-shaternikova-do-sih-por-uzhasno-boyus-dopustit-oshibku-vo-vremya-efira Архівовано 29 листопада 2017 у Wayback Machine. (рос.)
  4. Чемпіонський пояс боксерки Шатерникової придбав броварчанин: ще 20 тисяч підуть на допомогу солдатам. brovary.pravo-znaty.org.ua. 27.08.2014. Архів оригіналу за 16.07.2016. Процитовано 16.07.2016. 
  5. Чемпіонка світу та Європи з боксу Аліна Шатернікова виставила чемпіонський пояс на аукціон для потреб армії. Архів оригіналу за 11 серпня 2014. Процитовано 14 серпня 2014. 

Посилання[ред. | ред. код]