Шафер Наум Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шафер Наум Григорович
Основна інформація
Дата народження 13 січня 1931(1931-01-13) (91 рік)
Місце народження Кишинів, Королівство Румунія
Громадянство СРСР
Професії композитор, музикознавець
Освіта Казахський державний університет

Наум Григорович Шафер ( Нахман Ґершевич Шафер ; нар. 13 січня 1931, Кишинів ) – радянський і казахський музикознавець, колекціонер, композитор і літературознавець.

Кандидат філологічних наук (1965, по творчості Бруно Ясенського ). Професор кафедри російської філології Павлодарського державного педагогічного інституту та з 1996 року – Павлодарського державного університету ім. З. Торайгирова . [1] [2] [3]

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Народився в Кишиневі в сім'ї Герша Лазаревича Шафера (1903—1974) та Гіти Соломонівни Шафер (1905—1957), раннє дитинство провів у Леово (на той час в анексованій Румунією Бессарабії ).

13 червня 1941 року був депортований разом з батьками та молодшим братом до Казахстану, жив у колгоспі «Новий побут» у селищі 31 ( Акмолінська область ). [4] [5] Батько був відправлений до Свердловської області на лісоповал, звільнений через два роки [6] .

Закінчив школу в Акмолінську та філологічний факультет Казахського державного Університету ім. С. М. Кірова . Брав уроки композиції у Є. Г. Брусиловського (1905-1981) і самостійно почав складати музику під псевдонімом Нами Гітін (іноді Н. Г.). Гітін, на ім'я матері - Гіти Соломонівни). [7] [8]

Працював учителем російської мови та літератури в середніх школах Казахстану, закінчив аспірантуру при Казахському державному університеті, після чого був направлений викладачем до Целиноградського педагогічного інституту .

Займався творчістю Бруно Ясенського та Михайла Булгакова, опублікував різні редакції оперних лібрето останнього (і раніше неопубліковані драми «Петро Великий» і «Рашель», журнал «Советская музыка», 1988, № 2). [9] [10] [11] Опублікував ряд статей з історії бардівської пісні, творчості Булата Окуджави та Володимира Висоцького, методикою викладання класичної та сучасної літератури та музики в середній школі. [12] [13] Окремими виданнями вийшли біографія Ісаака Дунаєвського та його епістолярна спадщина, зібрана та прокоментована М. Г. Шафером, [14] а також закінчені лібретто М. А. Булгакова та нотні матеріали композицій І. Дунаєвського до цих лібретто, реконструйовані Шафером по уривкам, що збереглися. [15] [16] [17] [18] Упорядник кількох літературно-музичних програм на грампластинках і компакт-дисках (у тому числі фортепіанних п'єс І. О. Дунаєвського до драм М. А. Булгакова, 1993), а також компакт-диск дисків пісень ціліноградського барда Віктора Мільто (2004) та власних композицій. [19] [20]

1971 року у Павлодарі заарештовано за ст. 170-1 КК КазРСР за зберігання та розповсюдження самвидаву, засуджений на півтора роки позбавлення волі. [21] [22] Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук (тема дисертації «Російська громадянська поезія за сто років: від Некрасова до Євтушенка») була відхилена. Звільнений 12 березня 1973 року . [23]

Друкувався в журналах «Дружба народів», «Простір», «Музичне життя», «Радянська музика», «Сибірські вогні», «Театр», «Театральне життя», «Вогник», «Кінознавчі записки», «Корні», газетах — «Літературній газеті», «Известиях», «Спільній газеті» та інших. [24] Починаючи з середини 1960-х років багаторічний співробітник газети «Звезда Прииртышья». Член Спілки журналістів Казахстану.

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина – Наталя.

Молодший брат - целіноградський педагог і колекціонер Лазар Гершевич Шафер (нар. 1938, Кишинів), автор статей з методики викладання літератури в середній школі, колишній голова єврейського культурного центру "Алеф" в Астані [25] [26] .

Зібрана Наумом Шафером колекція з 25 тисяч грамофонних та патефонних платівок склала основу музею «Дім Шафера» у Павлодарі (2001). [27] [28] [29] У музеї також представлені зібрані Шафером 1500 бобін магнітофонних записів та 1500 аудіокасет. [30] [31]

Книги[ред. | ред. код]

  • Дунаевский сегодня. Москва: Советский композитор, 1988. —– 184 с. —– 28000 экз.[32][33][34]ISBN 5-85285-022-5
  • М. А. Булгаков. «Оперные либретто» («Минин и Пожарский», «Чёрное море», «Пётр Великий», «Рашель»). Составление, вступительная статья и комментарии Н. Г. Шафера. Павлодар: ЭКО, 1998. — Шаблон:ISBN с опечаткой
  • Исаак Дунаевский. «Когда душа горит творчеством.... Письма к Раисе Рыськиной». Составление, вступительная статья, комментарии и послесловие Н. Г. Шафера. Астана: Государственное издательство «Елорда», 2000.[35]ISBN 9965-06-016-9
  • «Почтовый роман: переписка И. О. Дунаевского и Л. С. Райнль» (1937—1953). Составление, вступительная статья, комментарии и послесловие Н. Шафера. Москва: Композитор, 2001.[36]ISBN 5852854956
  • Наум Шафер. «Дворняги, друзья мои...» Очерки и статьи. Павлодар: ТОО НПФ «ЭКО», 2001.
  • Исаак Дунаевский. «Если Вам нужны мои письма... Письма к Л. Г. Вытчиковой». Публикация, вступительная статья, комментарии и послесловие Н. Г. Шафера. Павлодар: ТОО НПФ «ЭКО», 2005. — ISBN 9965060169

Нотні видання[ред. | ред. код]

  • Исаак Дунаевский в гостях у Михаила Булгакова: Пьесы для фортепиано. Составление и вступительная статья Н. Шафера. Общая редакция Л. Топорковой. Москва: Композитор, 2001.[37]
  • Нами Гитин. Вечерний вальс. Переложение для эстрадно-симфонического оркестра Анатолия Оноприенко. Партитура. Издательство «Композитор — Санкт-Петербург», 2007.[38]

Музичні видання[ред. | ред. код]

  • Исаак Дунаевский в гостях у Михаила Булгакова. Грампластинка. Составление и подготовка нотного материала — Н. Шафера. Исполнитель — Л. Топоркова (фортепиано). Фирма «Большой зал», Москва; производственное объединение «Гамма», Павлодар. Ташкентский завод грампластинок, 1993.
  • Кирпичики (грампластинка). Антология городской русской песни за 100 лет (1850-е — 1950-е). Составление и музыкально-литературная редакция Н. Шафера. Фирма АРТИ, Алма-Атинская студия грамзаписи. Апрелевский завод грампластинок, 1995.
  • Надежды свет. Антология еврейской песни на русском языке. Компакт-диск. Составление и музыкально-литературная редакция Н. Шафера. Павлодар, 2003.
  • Нами Гитин. «Одинокий самолет». Романсы и песни прошлого века в исполнении Светланы Немолочновой. Музыка Нами Гитина. Павлодар, 2003.
  • Золотистые рассветы. Концерт духового оркестра ГДЦ г. Павлодара. Компакт-диск. Павлодар, 2005.
  • Калейдоскоп. Мелодии Нами Гитина. Компакт-диск. Павлодар, 2006.
  • 25 июля. День памяти Исаака Дунаевского и Владимира Высоцкого. Двойной CD-альбом. Составитель — Наум Шафер. Павлодар, 2007.
  • Отворите мне темницу. Антология тюремной песни XIX—XX веков. Компакт-диск. Составление, нотация и общая музыкально-литературная редакция Н. Шафера. Павлодар, 2008.

Вибрані статті[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Наум Шафер: жизнь и творчество. Информационно-библиографический компакт-диск. Составитель Т. Ю. Гречишкина. Павлодарский государственный педагогический институт, 2007.[39]
  • Шафер Наум Григорьевич: биобиблиографический указатель. / сост. Н. Колодина; гл. ред. А. Нухулы; Павлодарский гос. пед. ин-т. — Павлодар, 2008. — 63 с. (Материалы к биобиблиографии учёных института).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. К 80-летию со дня рождения Н. Г. Шафера. Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 6 червня 2011. 
  2. Шафер Наум Григорьевич. Архів оригіналу за 22 вересня 2016. Процитовано 29 січня 2022. 
  3. Кафедра русского языка и литературы
  4. Дом Шафера. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  5. списки репрессированных в 19401941 годах жителей Леово [Архівовано 13 липня 2013 у Wayback Machine.]: Герш и Гитл Шафер с сыновьями Нахманом и Лейзером и их бабушкой Индой в числе других репрессированных.
  6. Ольга Офарёва «Интервью с Н. Г. Шафером». Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  7. О псевдониме «Нами Гитин». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  8. Наум Шафердің 80 жылдығы аталып өтті[недоступне посилання з Июль 2019]
  9. Лидия Яновская «Размышления у книжной полки»[недоступне посилання з Июль 2019]
  10. В. В. Туева «Обновление жанровой традиции в советском кинематографе 30-х — 40-х годов: феномен музыкальной комедии Григория Александрова» (автореферат диссертации). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  11. М. Н. Ермишева «Звук как пластически-смысловое выражение идеи телевизионного документального фильма» (автореферат диссертации). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  12. Борис Кушнер «Прощание с песней». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  13. Марк Цыбульский «Композитор Владимир Высоцкий». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  14. На японском языке будут опубликованы письма Исаака Дунаевского
  15. В. И. Немцев «Прочтение Михаила Булгакова». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 29 січня 2022. 
  16. Л. М. Яновская «М. А. Булгаков». Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 29 січня 2022. 
  17. П. И. Болдаков «Специфика стилевой модели в романах М. А. Булгакова "Белая Гвардия" и "Мастер и Маргарита"» (автореферат диссертации). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  18. Марина Черкашина-Губаренко «Призрак оперы в прозе Михаила Булгакова» [Архівовано 29 січня 2022 у Wayback Machine.] (М. Р. Черкашина-Губаренко)
  19. К юбилею Н. Г. Шафера (Павлодарский государственный педагогический институт)
  20. Іванна Шнур, магістр музикознавства, «Феномен шлягеру та його еволюція» (НА ПРИКЛАДІ ПІСЕНЬ І. ДУНАЄВСЬКОГО)
  21. Нелогичная жизнь Шафера
  22. Amnesty International: A Chronicle of Current Events, p. 31
  23. Хроника текущих событий (выпуск 22, самиздат). Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 29 січня 2022. 
  24. Эдуард Барсуков «Уроки Наума Шафера»[недоступне посилання з Июль 2019]
  25. Люди и судьбы: Лазарь Шафер. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  26. Л. Шафер. Гимн жизни и творчеству. Архів оригіналу за 2 жовтня 2017. Процитовано 29 січня 2022. 
  27. Награда ЕАЕК вручена казахстанскому деятелю культуры. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 6 червня 2011. 
  28. Светлана Гаврилова «Любите ли вы патефон?» («Советская Сибирь», № 182). Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 29 січня 2022. 
  29. Adrian Phillips, Bradt Guides: Kazakhstan. The Globe Pequot Press & Bradt Travel Guides, 2008, p. 252. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  30. Звуки истории
  31. Ю. Поминов «Пленительный мир пате». Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  32. Н. Г. Шафер «Дунаевский сегодня». Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  33. Шафер, Н. Г. «Дунаевский сегодня»[недоступне посилання з Июль 2019]
  34. Rimgaila Salys, The musical comedy films of Grigorii Aleksandrov: laughing matters. The University of Chicago Press, 2009, p. 338. Архів оригіналу за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  35. И. Трабский «Любовь в жизни Исаака Дунаевского». Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 29 січня 2022. 
  36. Издательство «Композитор»: Переписка И. О. Дунаевского и Л. С. Райнль. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 21 червня 2011. 
  37. Книжный угол. Дмитрий Минченок «Красный Моцарт»
  38. Evening Waltz for symphony orchestra. Score. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022. 
  39. Grechishkina Tamara Jurievna[недоступне посилання з Июль 2019]

Посилання[ред. | ред. код]