Шаша Костянтин Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шаша Костянтин Григорович
Народився 8 січня 1929(1929-01-08)
Помер 19 січня 2021(2021-01-19) (92 роки)
Нагороди Народний артист України Заслужений артист УРСР
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шаша.

Костянтин Григорович Шаша (8 січня 1929, м. Мелітополь — 19 січня 2021[1], м. Харків) — радянський і український оперний співак (тенор), Народний артист України[2](2007), соліст Харківського академічного театру опери і балету ім. М. В. Лисенка (1961—1990 рр.).

Біографія[ред. | ред. код]

Костянтин Григорович Шаша народився 8 січня 1929 року в місті Мелітополі Запорізької області. Дід його до революції був купцем першої гільдії. Батько, Григорій Олексійович, закінчив Мелітопольське комерційне училище. Мати, Таїсія Гаврилівна, була всебічно обдарованою особистістю: займалася танцями, брала участь у постановці лялькових вистав, добре знала французьку мову. Після одруження і народження сина батьки переїхали в Харків, де Григорій Олексійович навчався в будівельному інституті, а після його закінчення був направлений на роботу в Донбас. У 1934 році родина переїхала в місто Мерефу Харківської області. Тут в оркестрі народних інструментів місцевого Палацу культури маленький Костя почав вчитися грі на скрипці і вже через три роки непогано опанував цей інструмент.

Після закінчення війни він продовжив навчання грі на скрипці. У 1946—1947 рр. у Палаці залізничника було організовано перший у повоєнному Харкові самодіяльний джаз-оркестр (керівник С. Моргун), який з часом виріс у симфоджаз під управлінням М. Молдавської, де Костянтин Шаша грав на скрипці. Це час відкриття вокальних здібностей Костянтина Григоровича. Він грав на скрипці і співав у супроводі оркестру популярні естрадні пісні того часу.

Щоб надолужити два роки без навчання під час війни, він закінчив 10-й клас вечірньої школи та вступив до технікуму, а потім продовжив навчання в Харківському автодорожньому інституті.[3] 1954, після завершення навчання, молодого інженера направили на роботу в місто Молотов (нині Перм), де він швидко став одним з провідних інженерів тресту. Але його душа тягнулася до мистецтва. Він займався вокалом у палаці культури, брав участь в огляді художньої самодіяльності, який проходив на сцені місцевого оперного театру. Після виконання української народної пісні «Дивлюсь я на небо» та арії з опери Аренського «Рафаель», йому запропонували роботу в театрі. Однак Костянтин Григорович відмовився від цієї пропозиції адже працював на посаді провідного спеціаліста автотранспортної галузі та й треба було утримувати сім'ю. Але доля розпорядилася по-своєму: за рішенням медичної комісії йому потрібно було терміново міняти клімат і Костянтина Григоровича перевели працювати до м. Харків.

У Харкові К. Шаша нетривалий час пропрацював за спеціальністю в сфері автотранспорта і перейшов на роботу інженером-конструктором в проектно-дослідний інститут Гіпроважмаш. При інституті був свій хор і Костянтин Григорович взяв активну участь у його діяльності. Почувши його голос, керівник хору наполіг на тому, щоб його прослухали в консерваторії. Прослуховував Костянтина Григоровича видатний педагог, професор кафедри сольного співу П. В. Голубєв, який наполегливо рекомендував йому вступати до консерваторії, відзначивши красивий тембр голосу. У 1957 р. К. Шаша став студентом 1 курсу вокального факультету Харківської консерваторії до класу доцента О. П. Петрової. Протягом чотирьох років Костянтин Григорович поєднував роботу інженера з навчанням на денному відділенні консерваторії. На п'ятому курсі, студент К. Шаша покинув роботу інженера і прийшов працювати до Харківського академічного театру опери та балету ім. М. В. Лисенка. Дебютував у партії Овлура в опері О. Бородіна «Князь Ігор».

Творчість[ред. | ред. код]

Він виконав понад 25 тенорних партій, серед яких Ленський («Євгеній Онєгін») і Водемон («Іоланта») П. Чайковського, царевич Гвідон («Казка про Царя Салтана») і цар Берендей («Снігуронька») М. Римського-Корсакова, Альфред («Травіата» Дж. Верді), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Беппе-Арлекін («Паяци» Р. Леонкавалло), Пінкертон («Чіо-Чіо-сан» Дж. Пуччіні), Паоліно («Таємний шлюб» Д. Чімарози), а також Петро («Наталка Полтавка») та Андрій («Тарас Бульба») М. Лисенка та багато інших.

Чимало було виконано партій і з творів сучасних композиторів: Трубадур («Бременські музиканти») Р. Гладкова, Петя («Казка про втрачений час») А. Юрасовскої, Льонька в опері «В бурю» Т. Хреннікова та ін. Крім виступів в оперних виставах він займався концертною діяльністю. Виступав на сценах багатьох харківських вузів, палацах культури, як у складі концертних бригад, так і виконуючи сольні програми.

Під час роботи в оперному театрі Шаша К. Г. був запрошений на викладацьку роботу в педагогічний інститут ім. Г. С. Сковороди на новостворену кафедру музики. Педагогічна діяльність Костянтина Григоровича була помічена музичною громадськістю Харкова. У 1988 його запросили до Харківського державного інституту культури, де він обіймав посаду професора кафедри хорознавства та хорового диригування. Вів активну концертну і педагогічну діяльність, виступав з музичними колективами інституту, багато гастролював як в Україні, так і по країнам Близького і Далекого зарубіжжя (Німеччина, Бельгія, Росія). Помер[4][5]19 січня 2021 року в м. Харків.[6]

Нагороди[ред. | ред. код]

Костянтин Григорович Шаша вніс значний вклад у розвиток і популяризацію української вокальної школи. За життя був відзначений:

Література[ред. | ред. код]

  • Постановка голосу: програма курсу / М-во культури і туризму України, Харків. держ. академія культури, каф. хорознавства та хорового диригування / укладач К. Г. Шаша. — Х. : ХДАК, 2010.
  • Шаша К. Творчий портрет Миколи Манойла // Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти: зб. наук. ст. / Харків. держ. ун-т мистецтв ім. І. П. Котляревького. — Х., 2011. — Вип. 32: Когнітивне музикознавство — С. 367—370.
  • Лисенко І. Шаша Костянтин Григорович // Лисенко І. Співаки України: енцикл. вид. — К., 2011. — С. 592.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Скончался известный харьковский оперный вокалист
  2. ↑ Про відзначення державними ... | від 20.03.2007 № 226/2007. web.archive.org. 1 жовтня 2018. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 30 січня 2023. 
  3. ↑ Шаша Костянтин Григорович. lib-hdak.in.ua. Процитовано 30 січня 2023. 
  4. ↑ У 93 роки пішов з життя відомий харківський артист (ВІДЕО). Коментарі Україна (ua). 20 січня 2021. Процитовано 30 січня 2023. 
  5. ↑ Тисячі оплесків і захоплених фанатів: у Харкові помер заслужений артист України, був легендою. znaj.ua (укр.). 20 січня 2021. Процитовано 30 січня 2023. 
  6. ↑ Пішов з життя народний артист України, професор Костянтин Григорович Шаша.... www.hatob.com.ua. Процитовано 30 січня 2023. 
  7. ↑ Список народних артистів України. Вікіпедія (укр.). 1 січня 2023. Процитовано 30 січня 2023. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шаша_Костянтин_Григорович&oldid=38567373