Шевченкове (Краснокутська селищна громада)
| село Шевченкове | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Краснокутська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020090500061822 |
| Облікова картка | Шевченкове |
| Основні дані | |
| Засноване | 1851 (173 роки) |
| Населення | 21 особа |
| Площа | 0,396 км² |
| Густота населення | 53,03 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62025 |
| Телефонний код | +380 5756 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′44″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д. / 49.99556° пн. ш. 35.25861° сх. д.Координати: 49°59′44″ пн. ш. 35°15′31″ сх. д. / 49.99556° пн. ш. 35.25861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
137 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62002, Харківська область, Богодухівський район, с-ще Краснокутськ, вул. Миру, 127 |
| Карта | |
  Шевченкове | |
 Шевченкове | |
| Мапа | |
| |
Шевче́нкове — село в Україні, у Краснокутській селищній громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 21 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Качалівська сільська рада.
Географія[ред. | ред. код]
Село Шевченкове розташоване на березі безіменної пересихаючої річечки з загати, нижче за течією примикає до села Бузове.
Назва[ред. | ред. код]
Назва походить, очевидно, від прізвища першого власника Ковальчинського.
Історія[ред. | ред. код]
Шевченкове засноване у першій половині ХІХ століття, як поміщицький хутір Ковальчинський. У 1861 році, після скасування кріпосного права власник хутора Єгор Костир надав волю кріпакам, яких було на той час близько 50 осіб. З середини ХІХ століття хутір увійшов до складу Мурафської волості Богодухівського повіту. На початку ХХ століття населення села збільшилося за рахунок переселенців з Мурафи.
У 1918 році хутір Ковальчинський був перейменований на село Шевченкове і включений до складу Мурафської сільської ради Краснокутського району. На початку 1920-х років в селі була відкрита початкова школа. У 1923 році населення Шевченкового складало 196 осіб, крім того ще 92 мешканці проживало у Долині, що розташовувалася за 0,5 км від села вгору балкою Бузовій і була віддаленою вулицею Шевченкового. У 1931 році в селі створено колгосп «Колективіст Краснокутчини».
У 1932—1933 роках населення села зазнало Голодомору. Також значних втрат і руйнувань село зазнало у 1941—1943 роках під час Другої світової війни та німецької окупації. Після війни село визнали неперспективним. У 1950 році колгосп «Колективіст Краснокутчини» був приєднаний до колгоспу імені 1-го Травня, який розташовувався в селі Качалівка, а у 1970 році була закрита початкова школа.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядженням Кабінету Міністрів України № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області», село увійшло до складу Краснокутської селищної громади[1].
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Краснокутського району, село увійшло до складу Богодухівського району[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 1 лютого 2023.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання[ред. | ред. код]
 |
У Вікісловнику є сторінка Шевченкове. |
- Погода в селі Шевченкове. [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
| |||||||||||
