Шемсеттін Ґюналтай

Шемсеттін Ґюналтай
Шемсеттін Ґюналтай
тур. Şemsettin Günaltay; осман. شمس الدین گون آلتای
Народився	17 липня 1883 ; Kemaliyed, Мамурет-уль-Азіз, Османська імперія
Помер	19 жовтня 1961 (78 років) ; Стамбул, Туреччина ; ·рак простати
Поховання	кладовище Джебеджі Асріd
Країна	Османська імперія; Туреччина
Діяльність	політик, історик, науково-педагогічний працівник, викладач університету
Alma mater	Лозаннський університет, Halil Rüştü İlkokulud, Vefa High Schoold і İzmir Atatürk High Schoold
Знання мов	турецька і французька
Заклад	Стамбульський університет і Дар ул-Фунун
Посада	Член Великих національних зборів Туреччини[d] і прем'єр-міністр Туреччини
Партія	Республіканська народна партія
Конфесія	сунізм
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Мехмет Шемсеттін Ґюналтай (тур. Mehmet Şemsettin Günaltay; 1883, Кемаліє, Османська імперія — 19 жовтня 1961, Стамбул, Туреччина) — турецький історик і державний діяч, прем'єр-міністр Туреччини (1949—1950).

Біографія

Закінчив фізичний факультет Лозаннського університету, після чого повернувся до Туреччини. Викладав в декількох гімназіях. У цей період познайомився з мислителем, ідеологом пантюркізма Зією Ґьокальпом. Під його впливом почав проводити дослідження з історії Туреччини. У 1914 році викладав на факультеті літератури Імперського університету як професор історії Туреччини і ісламських народів. Пізніше він став деканом факультету теології. З 1914 по 1918 роки був депутатом османського парламенту від Біледжика. Протягом деякого часу був членом і віце-президентом міської ради в Стамбулі. В період Війни за незалежність Туреччини входив в «Товариство по захисту прав Анатолії і Фракії». Обирався депутатом II, III, IV, V, VI, VII і IX складів Великих Національних Зборів Туреччини. У 1949—1950 рр. — прем'єр-міністр Туреччини. Також був керівником Республіканської народної партії в Стамбулі. У 1961 році був обраний сенатором. З 1941 року і до своєї смерті був президентом Турецької історичної організації.

Примітки

↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #137015577 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578
↑ Swartz A. Open Library — 2007.
d:Track:Q461 d:Track:Q1201876 d:Track:Q302817
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
d:Track:Q47757534 d:Track:Q2826570

Це незавершена стаття про політичного діяча чи діячку Туреччини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q36578"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]</i>_[http://d-nb.info/gnd/137015577/_Record_#137015577]_//_[[:Gemeinsame_Normdatei|Gemeinsame_Normdatei]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_2012—2016.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]</div>-1] Deutsche Nationalbibliothek Record #137015577 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
d:Track:Q27302 d:Track:Q36578

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q212805"_data-entity-id="Q1201876"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Аарон_Шварц|Swartz&nbsp;A.]]</i>_Open_Library<span_class="wef_low_priority_links">_—_2007.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q461]][[d:Track:Q1201876]][[d:Track:Q302817]]</div>-2] Swartz A. Open Library — 2007.
d:Track:Q461 d:Track:Q1201876 d:Track:Q302817

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-3] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q19967801"_data-entity-id="Q47757534">[[:fr:IdRef|Identifiants_et_Référentiels]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_[[:fr:Agence_bibliographique_de_l'enseignement_supérieur|ABES]],_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q47757534]][[d:Track:Q2826570]]</div>-4] Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
d:Track:Q47757534 d:Track:Q2826570

[1]

[2]

[3]

[4]

Література та бібліографія	Index Theologicus · Open Library
Словники та енциклопедії	Prabook · TDV İslam Ansiklopedisi
Довідкові видання	Munzinger IBA
Нормативний контроль	BNF: 12417281d · CiNii: DA09516115 · FAST: 1464312 · Freebase: /m/0ftgz0 · GND: 137015577 · GR-AtACA: 100443 · ISNI: 0000000082246020 · J9U: 987007509601405171 · LCCN: n84156547 · NTA: 200983431 · SUDOC: 122080599 · VIAF: 46849396

п о р Прем'єр-міністри Туреччини
Період війни за незалежність	Мустафа Кемаль Ататюрк (1920—1921) • Мустафа Февзі ЧакмакМустафа Февзі Чакмак● (1921—1922) • Рауф Орбай (1922—1923) • Алі Фетхі Ок'яр (1923)
Турецька Республіка	Ісмет Іненю (1923—1924) • Алі Фетхі Ок'яр (1924—1925) • Ісмет Іненю (1925—1937) • Махмуд Джеляль Баяр (1937—1939) • Рефік Сайдам (1939—1942) • Шюкрю Сараджоглу (1942—1946) • Мехмет Реджеп Пекер (1946—1947) • Хасан Сака (1947—1949) • Шемсеттін Ґюналтай (1949—1950) • Аднан Мендерес (1950—1960) • Джемаль Гюрсель (1960) • Еммін Фахреттін Озділек (в.о.) • Ісмет Іненю (1961—1965) • Суат Хайрі Ургюплю (1965) • Сулейман Демірель (1965—1971) • Ніхат Ерім (1971—1972) • Ферріт Мелен (1972—1973) • Наїм Талу (1973—1974) • Бюлент Еджевіт (1974) • Сади Ирмак (1974—1975) • Сулейман Демірель (1975—1977) • Бюлент Еджевіт (1977) • Сулейман Демірель (1977—1978) • Бюлент Еджевіт (1978—1979) • Сулейман Демірель (1979—1980) • Бюлент Улусу (1980—1983) • Тургут Озал (1983—1989) • Алі Хюсрей Бозер (в.о.) • Їлдирим Акбулут (1989—1991) • Месут Їлмаз (1991) • Сулейман Демірель (1991—1993) • Ердал Іненю (в.о.) • Тансу Чілер (1993—1996) • Месут Їлмаз (1996) • Неджметтін Ербакан (1996—1997) • Месут Їлмаз (1997—1999) • Бюлент Еджевіт (1999—2002) • Абдулла Гюль (2002—2003) • Реджеп Таїп Ердоган (2003—2014) • Ахмет Давутоглу (2014—2016) • Біналі Їлдирим (2016—2018)