Джемаль Гюрсель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Джемаль Гюрсель
тур. Cemal Gürsel

Час на посаді:
1961 — 1966
Попередник Махмуд Джеляль Баяр
Наступник Джевдет Сунай

Час на посаді:
1960 — 1960
Попередник Аднан Мендерес
Наступник Еммін Фахреттін Озділек

Народився 13 жовтня 1895(1895-10-13)
Ерзурум, Османська імперія
Помер 14 вересня 1966(1966-09-14) (70 років)
Анкара, Туреччина
Громадянство Туреччина Туреччина
Національність турок
Професія військовик
Релігія сунізм

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Джема́ль Гюрсе́ль (тур. Cemal Gürsel, 13 жовтня 1895, Ерзурум, Османська імперія — 14 вересня 1966, Анкара, Туреччина) — турецький військовий і громадський діяч, президент Турецької республіки.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився 13 жовтня 1895 року в Ерзурумі в родині турків-сунітів. Його батько, Абідін Бей, був офіцером османської армії. Джемаль Гюрсель приходився онуком Ібрагіму (1820—1895) та правнуком Хаджі Ахмаду (1790—1860).

Після початкової школи в Орду і військової середньої школи в Ерзінджан, закінчив військову школу «Kuleli» в Стамбулі. У школі Джемаль Гюрсель був помітною фігурою і тому був прозваний «Джемаль ага» (великий Джемаль). Отримав військову освіту за фахом артилериста.

Загалом строк його служби в армії склав 45 років.

У 1915 році, у віці 20 років поступив на службу в армію Османської імперії. Під час Першої світової війни він брав участь у битві при Чанаккале, що на березі Дарданелл, і в битві при Галліполі. Як лейтенант першої батареї 12-го артилерійського полку в 1915 році отримав медаль війни. Пізніше він воював на палестинському та сирійському фронтах. В 1917 році був взятий у полон в Єгипті, в якому перебував до 6 жовтня 1920 року. Пізніше, під час свого президентства в інтерв'ю іноземній пресі, на питання «чому він не вивчив англійську мову під час його полону?», він пояснив, що був настільки засмучений під час полону, що на знак протесту вивчив французьку мову в британському таборі замість англійської.

Після звільнення повернувся в Анатолію, де приєднався до Мустафи Кемаля після конгресу і взяв участь у турецькій війні за незалежність 1920—1923. Командував полком, бригадою, був начальником військової школи, командиром корпусу, потім служив в Генеральному штабі армії. Він був нагороджений за хоробрість в Першому дивізіоні, перевершуючи в битвах Другої світової війни Іненю, Ескішехіра і Сакарью.

У 1946 році отримав звання бригадного генерала, у 1957 році — генерала армії.

У серпні 1958 року генерал Гюрсель призначений командувачем сухопутними силами Туреччини. Не брав участь у політичному житті країни і не належав до жодної з політичних партій.

Військова кар'єра[ред.ред. код]

Навчався у військовій академії, яку закінчив у 1929 році як офіцер штабу. З 1946 року служив у всіх загальних рядах до чотирьох-зірковий цілому, включаючи начальника розвідки і був призначений командувачем Сухопутними військами в 1958 році, коли він командував 3-тю армією.

Гюрсель, як спокійний і батьківською фігурою з тонким почуттям гумору, був добре сподобалося як на національному, так і в колах НАТО, і заслужив повагу і довіру як народ і збройні сили з його професійними знаннями і поведінкою. Патріотичне меморандуму він послав на 3 травня 1960 міністр оборони в зусилля зі створення системи стримувань і противаг на поточні справи, що відображають його особисті погляди в продовження чату вони були напередодні, висловивши свою підтримку прем'єр-міністра Аднана Мендерес і віримо, що прем'єр-міністр повинен замінити президента з негайним вступом в силу, щоб підтримати настільки необхідне національної єдності, призвели до його відстороненню від посади, змушуючи дострокового виходу на пенсію замість того щоб стати наступним головою Об'єднаного комітету начальників штабів.

Прощального листа від нього, пропаганду і закликав армію не втручатися в політику, був направлений у всі підрозділи збройних сил під час його від'їзду у відпустку. Заява Джемаль Гюрсель свідчив: "Завжди високо тримати честь армії і рівномірне ви носите. Захистіть себе від поточного амбітних і шкідливих політичну атмосферу в країні. Тримайтеся подалі від політики будь-якою ціною. Це має величезне значення для вашої честі, міць армії і майбутнє країни ". Він відправився в Ізмір, де він став президентом антикомунізм асоціації Туреччини.

Президентство[ред.ред. код]

Став організатором перевороту 27 травня 1960, після успіху якого зайняв пости глави держави як голова Комітету національної єдності і командувач збройними силами. Прийшовши до влади він заявив, що у внутрішній і зовнішній політиці Туреччина буде слідувати принципам Кемаля Ататюрка і підтвердив вірність зобов'язанням по блоках НАТО і СЕНТО. Гюрсель також оголосив про намір провести нові загальні вибори і прийняти нову конституцію країни. 28 травня 1960 він очолив новий уряд країни[1].

На початку травня 1960 подав у відставку зі свого поста через незгоду з наказами прем'єр-міністра Аднана Мендерес, який використав армію для придушення антиурядових студентських демонстрацій в Анкарі. Відставка не була прийнята, однак Гюрсель був відправлений у відпустку[1]. Помер на посаді президента в 1966 році.

Родина[ред.ред. код]

Гюрсель був одружений, у 1927 році, в Melahat, дочка офіцера військово-морського флоту, який служив на Фрегат Hamidiye, і у них був один син, Музаффер.

Цікаві факти[ред.ред. код]

У 1961 році став ініціатором розробки першого турецького автомобіля Devrim, у виробництво який так і не запустили.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Джемаль Гюрсель. Новое время., 1960, с. 31

Література[ред.ред. код]

  • Гюрсель, Джемаль // Радянська історична енциклопедія. — М.: Радянська енциклопедія, 1963. — Т. 4. — С. 923—924.
  • Джемаль Гюрсель (Люди і події) // Новий час — № 22. — М.: 1960. — С. 31.