Шестиколісний привід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tatra 815

Шестиколісний привід (6WD або 6×6) — це повнопривідна конфігурація трансмісії з трьома осями з принаймні двома колесами на кожній, які можуть одночасно приводитися в рух двигуном автомобіля. Подібна конфігурація в основному обмежена такими транспортними засобами, як важкі позашляховики, всюдиходи, тягачі, сільськогосподарська техніка, військова колісна бронетехніка тощо.

Більшість транспортних засобів із приводом 6×6 мають або передню вісь і дві задні (з кермуванням лише передньої пари), або три рівномірно розташовані осі в різних конфігураціях кермування. Зазвичай такий транспортний засіб має шість коліс, всі з яких за визначенням є приводними, також існують десятиколісні варіанти, у яких на осях після першої розташовано по дві пари здвоєних коліс, які також позначаються як 6×6. Для більшості військових застосувань, де зчеплення/мобільність вважаються важливішими, ніж здатність до корисного навантаження, нормою є одинарні колеса на кожній осі.

Alvis Stalwart з трьома рівномірно розташованими осями.

Ваговози[en] та баластні тягачі[en] конфігурації 6×6 широко використовуються в ролі тягачів як у військовій сфері (танковози[en], артилерійські тягачі), так і в комерційних цілях — зокрема у лісозаготівлі та перевезенні важкого обладнання, як по дорогах, так і по бездоріжжю.

Для використання на дорозі привід може бути обмежений двома задніми осями з метою зниження навантаження на трансмісію, зменшення зносу шин і економії палива.

Приклади

[ред. | ред. код]

Військова/комерційна техніка

Галерея

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шестиколісний_привід&oldid=43308758