Шимон Головня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шимон Головня
пол. Szymon Franciszek Hołownia
Hołownia.JPG
Шимон Головня
Народився 3 вересня 1976(1976-09-03) (45 років)
м. Білосток, ПНР
Громадянство Польща Польща
Національність поляк
Діяльність журналіст
Галузь журналіст
Відомий завдяки журналіст, публіцист, письменник, громадський діяч
Alma mater Суспільно-гуманітарний університет SWPS
Знання мов польська
Партія Польща 2050
Конфесія католицтво
У шлюбі з Урсула Бжезинська-Головня
Сайт fundacjakasisi.pl

Шимон Франциск Головня (пол. Szymon Franciszek Hołownia; нар. 3 вересня 1976, Білосток[1]) — польський журналіст, публіцист, письменник, громадський діяч. Кандидат на пост Президента Польщі на виборах 2020 року, президент громадського руху Польща 2050.

Життєпис[ред. | ред. код]

Шимон Головня народився 3 вересня 1976 року у місті Білосток, нині Польща.

Закінчив Білостоцьку соціальну середню школу суспільно-просвітницького товариства (нині соціальна середня школа «Фабрична 10»)[2], Варшавську школу соціальну психологію, так і не закінчивши її[3].

Він двічі перебував у новіціаті ордену Домініканців[4].

Працював:

  • редактором відділом культури «Газети Виборчої» (1997—2000),
  • оглядачем і редактором соціального відділу «Newsweek Polska» (2001—2004, 2006—2012),
  • заступником головного редактора «Озону» (квітень-липень 2005),
  • редактором відділу «Плюс Мінус» у «Rzeczpospolita» (вересень 2005—2006),
  • оглядачем тижневика «Wprost» (вересень 2012—квітень 2013),
  • постійним оглядачем «Tygodnik Powszechny» (з 2015, у 2019 році він припинив писати у зв'язку з оголошенням своїх президентських виборів),
  • ведучим радіопрограми в радіо «Білосток» та «Vox FM»-радіо, а також співпрацював з «Radio PiN».
  • ведучим на телеканалі «TVP1» (2006),
  • програмним директором станції Religia.tv (2007—2012), в якій він проводив етичне ток-шоу між магазинами (2007–2010), програми «Бог у великому місті» (2010), «Люди на валізах» (2009–2015),
  • оглядачем преси на телебаченні «Good Morning TVN», разом з Марцином Прокопом він спільно приймав телевізійні шоу Got Talent! (2008–2019) і «Mamy cię!» (2015).

Благодійна і громадська діяльність[ред. | ред. код]

Один із засновників білостоцької філії фонду «Мальтійська допомога».

У квітні 2013 року він заснував фонд «Касісі», зосередившись на тому, щоб керувати дитячим будинком у Замбії.

У 2014 році він заснував фонд «Добра Фабрика», організувавши допомогу мешканцям, в тому числі Бангладеш, Мавританія, Руанда, Буркіна-Фасо або Сенегал. Разом два фонди допомагають загалом майже 40 000 особам.

У 2019 році організував громадський збір коштів у Facebook, під час якого було зібрано 2 мільйони злотих (з яких понад 1,5 мільйона злотих сплатив Фонд Кульчик) для подальшого функціонування довідкової служби для дітей та молоді Фонду «Ми даруємо дітям». Підтримка дала можливість телефону працювати ще рік (24 години на добу). Раніше Міністерство народної освіти відмовилося фінансувати.

Був послом Цілей ООН в галузі сталого розвитку.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

8 грудня 2019 року у Гданському театрі Шекспіра офіційно оголосив про початок президентських виборів 2020 року.

7 лютого 2020 року він оголосив виборчу програму, зосереджену на чотирьох сферах: національна безпека, захист навколишнього середовища, соціальна солідарність, самоврядування та громадянська активність. Яцек Чичоцький став главою свого виборчого штабу.

З самого початку Шимон Головня став кандидатом на президентських опитуваннях з представниками парламентських сил, спочатку здобувши підтримку, коливаючись близько 10% (займаючи місця між 2 і 6, зазвичай між 3 і 5). У опитуванні на межі квітня та травня його результат перевищував 20% підтримки. У опитуванні, проведеному 8–9 травня, він досяг 19,2% підтримки.

На президентських виборах Головня посів третє місце з результатом майже 14% голосів. На наступний день після першого туру виборів офіційно оголосив назву свого громадського руху – Польща 2050[5].

8 вересня 2020 року рух здобув свого представника в Сеймі, коли до нього приєдналася Ганна Ґілл-Пйонтек, яка подала у відставку від членства у партії Весна та в парламентському клубі Лівих[6]. 29 вересня Шимон Головня оголосив про створення політичної партії, пов’язаної з рухом, на чолі з Міхалом Кобоським[7].

Родина[ред. | ред. код]

Одружений, з дружиною Улою виховують доньку Марію. Він є вегетеріанцем.

Творчість[ред. | ред. код]

Публікувався у «Популярній культурі», «Машина», «Католицький путівник», «Тигодник Повшечний» та «Вене».

Книги
  • Проміжна церква (2004, 2010)
  • Таблетки з хрестиком (2007)
  • Люди на валізах (2008)
  • Монополія на порятунок (2009)
  • Бог. Життя та творчість (2010)
  • Люди на валізах. Нові історії (2011)
  • Бог, готівка та рок-н-рол разом із Марцином Прокопом (2011)
  • Остання хвилина 24 години християнство у світі (2012)
  • Небо для проміжних людей разом з Гжегожем Стшельчиком (2013)
  • Все добре. Ми формуємо своє життя разом з Марцином Прокопом (2013)
  • Holyfood, або 10 рецептів смачного і здорового духовного життя (2014)
  • Як добре робити (2015)
  • Щоденні святі (2015)
  • 36 та 6 способів уникнути лихоманки життя або Катехізису за Шімоном Голов'яним (2015)
  • Посібник користувача Salk shaker (2017)
  • Люди в часи Ісуса (2017)
  • Перші контактні святі (2017)
  • Божественні тварини (2018)
  • Мері. Мати багатодітної родини (2019)
  • Зараз чи ніколи (2019)

Фільмографія[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Szymon Hołownia w Zambrowie. zambrow.org (пол.)
  2. Szymon Hołownia. sto.org.pl. (пол.)
  3. Anna Dryjańska: Hołownia przyznał, że nie ma wyższego wykształcenia. Przy okazji wbił szpilę Dudzie. natemat.pl
  4. Szymon Hołownia. tvn.pl.
  5. Barbara Bodalska (2020-07-01). Szymon Hołownia zakłada ruch społeczny “Polska 2050” ((пол.)). Euractiv. Процитовано 2020-11-24. 
  6. Hołownia ma pierwszą posłankę w Sejmie. "Dołączam do ruchu Polska 2050" ((пол.)). TVN24. 2020-09-08. Процитовано 2020-11-24. 
  7. Złożono wniosek o rejestrację partii Polska 2050 Szymona Hołowni ((пол.)). wnp.pl. 2020-11-03. Процитовано 2020-11-24. 
  8. «Człowiek z cienia» to osadzona w latach 90 opowieść nawiązująca do głośnej sprawy porwania 1994. youtube.com на YouTube // Jerzyser, 22 лютого 2020 р.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]