Анджей Дуда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анджей Дуда
пол. Andrzej Sebastian Duda
пол. Andrzej Sebastian Duda
Анджей Дудапол. Andrzej Sebastian Duda
Анджей Дуда

Нині на посаді
На посаді з6 серпня 2015
Прем'єр-міністр  Беата Шидло
Матеуш Моравєцький
ПопередникБроніслав Коморовський

Народився16 травня 1972(1972-05-16) (46 років)
Краків, ПНР
ГромадянствоПольща Польща
Національністьполяк
ОсвітаЯґеллонський університет
ДружинаАгата Корнхаузер-Дуда
Релігіякатолицтво
Нагороди
Орден Білого Орла
Орден Відродження Польщі (Великий Хрест)
Кавалер Великого хреста ордена Леопольда I
Кавалер Великого хреста ордена Святого Олафа
Орден Білого Лева I ступеня
Кавалер Ордена «Стара Планина»
andrzejduda.pl

Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Анджей Дуда та Лех Качинський, 16 січня 2008
З подружжям Коморовських у Сеймі, 6 серпня 2015

Анджей Себастіян Дуда (пол. Andrzej Sebastian Duda; нар. 16 травня 1972(19720516), Краків, ПНР) — польський юрист, політик і державний діяч. 24 травня 2015 обраний президентом Польщі і вступив на цю посаду 6 серпня 2015.

Депутат Європейського парламенту з 2014, член партії «Право і справедливість».

Життєпис[ред. | ред. код]

1996 закінчив факультет права і адміністрації Яґеллонського університету у Кракові.

У лютому 1997 року розпочав свою наукову та викладацьку роботу на кафедрі адміністративного судочинства Яґеллонського університету.

У жовтні 2001 року він був зарахований до штату відділу адміністративного права Ягеллонського університету.

У січні 2005 року отримав ступінь доктора права.

У 2006—2007 був заступником держсекретаря у Міністерстві юстиції. Колишній статс-секретар у канцелярії президента Польщі Леха Качинського (2008—2010), кандидат у мери Кракова (2010), член Сейму (2011—2014).

Президент Польщі[ред. | ред. код]

Взяв участь у президентських виборах 2015 року. Його офіційним гаслом було «Добра зміна». Під час передвиборчої компанії Дуда обіцяв стати гарантом позитивних змін у польській політиці і казав, що стане президентом усіх поляків. Він заявляв, що нова влада не буде такою агресивною як попередня, а також обіцяв підтримувати родинні цінності, патріотизм й відчуття національної єдності. У другому турі набрав 51,55 % голосів, перемігши Броніслава Коморовського[1][2].

Під час передвиборчої кампанії заявляв, що Росія не має нічого спільного з демократією та «є першою європейською державою, яка здійснила військове втручання у справи іншої незалежної європейської держави». Він казав, що не задоволений форматом переговорів, в якому бере участь не весь Євросоюз, а лише Франція та Німеччина й не погоджується з думкою, що з Росією треба домовлятися будь-якою ціною[3].

6 серпня 2015 року склав присягу президента Польщі і офіційно обійняв посаду глави держави.[4]

15 серпня під час телефонної розмови запропонував президенту України П. Порошенку новий формат переговорів по Донбасу, щоб у них брали участь найсильніші держави Європи та сусіди України, в тому числі й Польща[5]. 14-15 грудня здійснив офіційний візит до Києва, де провів переговори з Президентом та прем'єр-міністром України[6].

Реформування Конституційного суду[ред. | ред. код]

У грудні 2015 року парламентською більшістю за підтримки націонал-консервативного уряду Беати Шидло було ухвалено закон про призначення до Конституційного суду Польщі п'ятеро нових суддів. 9 грудня присягу нових суддів прийняв президент Дуда і заявив про створення робочої групи з реформування Конституційного суду та системи призначення суддів до нього. 12 грудня у Варшаві, Вроцлаві, Любліні та Познані відбулись багатотисячні мітинги проти президента та уряду, яких звинуватили в порушенні закону. Перед конституційним судом у Варшаві демонстранти підняли плакати з надписом «Президенте, ти порушуєш закон!»[7]. Польські судді та експерти почали звинувачувати владу у спробах підпорядкувати собі найвищий судовий орган.

Новою владою було прийнято закон про приховане спостереження, що надало можливість поліції та спецслужбам отримати більші можливості контролю над діями громадян у інтернет-мережі[8].

Закон про ЗМІ[ред. | ред. код]

7 січня 2016 року Дуда підписав закон про ЗМІ, який посилює контроль над державними медіа. Голова канцелярії президента Польщі М. Садурська пояснила це тим, що «президент зацікавлений у тому, щоб державні ЗМІ характеризувалися надійністю, чесністю та об'єктивністю». Закон передбачає дострокове закінчення повноважень членів правління і наглядової ради Польського телебачення та Польського радіо. Нові члени правління та наглядової ради державних ЗМІ стверджуватимуться міністром держскарбниці. Державна рада з питань радіо та телебачення втрачала вплив на призначення членів наглядових рад у ЗМІ. Цей закон був жорстко розкритикований ОБСЄ, Європейським мовним союзом та Асоціацією європейських журналістів[9]. 10 січня у німецькому бундестазі Європейський союз закликали запровадити санкції проти Польщі[10]. Польські журналісти, політики та активісти, які критикують владу за кордоном у Польщі почали трактуватися як донощики.

23 січня 2016 року у 36 містах Польщі відбулись протести проти ухваленого 15 січня закону про стеження. Найбільший мітинг відбувся у Варшаві. Протестуючі звинуватили владу у тому, що тепер за ними зможуть слідкувати без жодного судового контролю[11][12]. Перший президент Польщі Лех Валенса звинуватив владу в руйнування демократичних засад у країні[13][14].

Декомунізація

20 травня Дуда підписав закон про декомунізацію у якому йдеться про перейменування назви 1300 вулиць пов'язаних з комунізмом. Закон передбачає завершити декомунізацію до 2017 року[15].

Рівень підтримки

Станом на 31 серпня 2016 року згідно з соціологічними дослідженнями президента Польщі А. Дуду підтримувало 54 % поляків, у той же час 34 % ставились до нього негативно. Це був рекордний рівень довіри до президента серед польських громадян[16].

«Антибандерівський закон»[ред. | ред. код]

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за законопроект про Інститут національної пам'яті Польщі, в якому передбачено кримінальну відповідальність за заперечення злочинів українських націоналістів проти громадян Польщі та заборону «бандерівської» ідеології. Згодом цей документ без поправок підтримав Сенат Польщі. 6 лютого, попри критику з боку Ізраїлю, України та США, президент Дуда підписав закон. Під час свого виступу він заявив: «Після ситуації я ухвалив рішення, що підписую цей закон і що ці положення зі статті 55-ї закону (про кримінальне переслідування за звинувачення польського народу у злочинах нацистів) набудуть чинності» [17] [18].

Звинувачення українців у причетності до геноциду поляків у Гуті Пеняцькій[ред. | ред. код]

25 лютого 2018 Адам Квятковський, держсекретар канцелярії Президента Польщі, під час заходів на вшанування жертв трагедії в селі Гута-Пеняцька зачитав листі А. Дуди, в якому, зокрема, стверджувалося, що «геноцид, скоєний українськими вояками і поліцейськими на службі гітлерівського Третього рейху і українськими націоналістами, призвів до знищення близько тисячі людей: польських мешканців Гути-Пеняцької, а також євреїв і втікачів із інших місцевостей Волині та Поділля, яких вони переховували»[19]. На думку краєзнавця, народного депутата Дмитра Чобота, ці звинувачення є «наскрізь фальшиві і абсолютно надумані… не відповідають справжнім обставинам справи і є не чим іншим, як грубим, безсоромним, бездоказовим і злісним наклепом на українців та недолугою спробою перекласти на них провину за каральну акцію, організовану і здійснену німецькою окупаційною адміністрацією та збройними силами Німеччини проти радянської партизанки і польського підпілля Гути Пеняцької»[20].

Анджей Дуда про Волинську трагедію[ред. | ред. код]

Голова УІНП Володимир В'ятрович уважає, що: імовірно, найдостовірнішими є дані істориків, які говорять, що в польсько-українському конфлікті було вбито близько 16000 українців і близько 30-40000 поляків; Президент Польщі Анджей Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії (100000 загиблих поляків і 5000 — українців)[21].

Сім'я[ред. | ред. код]

Батько Анджея Дуди — Ян Тадеуш Дуда — професор технічних наук. Мати — Яніна Мілевська-Дуда — професор хімії.

Одружений з Аґатою Корнгаузер-Дудою, дочкою літератора Юліана Корнгаузера, вчителькою німецької мови. Донька — Кінга, 1995 р.н.

Випадки з життя[ред. | ред. код]

22 січня 2016 року Анджей Дуда під час відкриття XII симпозіуму Польського трансплантаційного товариства підписав карту донора, дозволивши після смерті використовувати його органи[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ДВК представила офіційні результати виборів
  2. Анджей Дуда виграв вибори президента Польщі: офіційні дані
  3. Анджей Дуда: чего ждать украинцам от нового президента Польши (рос.)
  4. Обраний Президент Польщі Анджей Дуда склав присягу
  5. Дуда запропонував Порошенку розширення формату переговорів щодо Донбасу
  6. Президент Польщі у Києві заявить про необхідність продовження санкцій проти Росії
  7. У Польщі відбулись десятитисячні мітинги за «захист демократії»
  8. «А тепер, курва, ми» — як змінилася Польща за лічені місяці нової влади
  9. Президент Польщі підписав закон про ЗМІ, розкритикований ЄС
  10. У Німеччині закликали ЄС запровадити санкції проти Польщі через скандальний закон про ЗМІ
  11. Демонстрації і протести пройшли у Польщі та за кордоном — See more at: http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/237796#sthash.VFKB7lVO.dpuf
  12. Komitet Obrony Demokracji protestuje w całym kraju. Incydent w Warszawie [RELACJA]
  13. Wałęsa: niech zwycięża wolność i odpowiedzialni ludzie, a nie kłamczuchy (http://www.tvn24.pl)
  14. Лех Валенса: польський уряд руйнує демократію в країні
  15. . Президент Польщі підписав закон про декомунізацію
  16. Рейтинг президента Польщі стабільно високий
  17. Дуда підписав "антибандерівський закон"
  18. Анджей Дуда підписав «антибандерівський закон»
  19. Президент Польщі у своєму листі звинуватив українців у причетності до трагедії у Гуті-Пеняцькій
  20. Чобіт Д. Трагедія Гути Пеняцької. Причини, перебіг, наслідки // Культура і життя. — 2018. — № 17 (27 квітня). — С. 7. — (Акцент).
  21. Дуда зманіпулював кількістю жертв Волинської трагедії, — В'ятрович // Вголос. — 2018. — 9 липня.
  22. Президент Польщі пожертвує свої органи у разі смерті. ukranews.com. Українські новини. 2016-01-23. 

Посилання[ред. | ред. код]