Шпиль Півдня (фр.Aiguille du Midi, 3842 м) — гора в масиві Монблан у французьких Альпах (Верхня Савоя, Овернь-Рона-Альпи). Перше сходження було здійснене 4 серпня 1818 року одним із основоположників «української школи» в польській поезії — Антонієм Мальчевським (1793—1826) з Волині, Жаком Бальма (1762—1834) і п'ятьма провідниками. Вершина гори доступна для туристів, її оглядовий майданчик, ресторан і кафе, є одними з найпопулярніших і найвідвідуваніших туристичних об'єктів на найвищому хребті Альп.
Французька назва Aiguille du Midi перекладається буквально як «Шпиль Півдня». Південний регіон Франції в просторіччі відомий як «ле Міді», в певному географічному районі, що складається з регіонів Франції, які межують з Атлантичним океаном на південь від Маре Пуатвен, Іспанії, Середземномор'я та Італії.[2]
Канатна дорога на вершину гори «Шпиль Півдня» (Téléphérique de l'Aiguille du Midi), була побудована в 1955 році і була найвищою в світі канатною дорогою близько двох десятиліть. Вона складається з двох секцій: від селища Шамоні з 1035 м на висоту 2317 м, а потім безпосередньо, без будь-якої опори, на верхню станцію на висоті 3777 м (у будівлі станції є ліфт на вершину 3842 м).
Вагончик канатної дороги
Дорога спочатку тягнеться над «Льодовиком прочан» (фр.Glacier des Pélerins), а потім йде вгору по північній стороні гори. Проліт другої секції має довжину 2867 м, виміряну безпосередньо, але тільки 2500 м, якщо вимірювати горизонтально. Таким чином, секція залишається другою за довжиною прольоту. Кабіна подорожує з Шамоні на вершину гори Шпиль Півдня — з перепадом висот понад 2800 м — за 20 хвилин. Дорослий квиток від Шамоні (туди і назад, 04.01.2016) коштує 58,50 €.[3]
На вершині гори починається найдовша гірськолижна траса — 22 км по Білій долині[fr] (фр.Vallée Blanche).
Зараз вершина гори «Шпиль Півдня» пронизана мережею тунелів і підтримує різні засоби, призначені для прийому туристів:
Вершина гори та верхня станція канатної дороги
На північній вершині гори розміщена станція прибуття канатної дороги, над рестораном «3842» (3842 висота в метрах південної вершини, а не ресторану);
З північної вершини гори можна перейти через міст до тунелів центрального піку, звідки на ліфті можна піднятися на Льодову галерею і терасу гори Монблан.
Ліфт забезпечує доступ на терасу верхнього центрального піку — південної вершини, біля підніжжя телекомунікаційної вежі.
Франція
Шпиль Півдня у Вікісховищі
