Юзеф Зих

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юзеф Зих
пол. Józef Zych
Юзеф Зих
Юзеф Зих
Маршал Сейму Польщі
1995 — 1997
Попередник Юзеф Олекси
Наступник Мацей Плажинський
Народився 23 березня 1938(1938-03-23) (86 років)
Лежайський повіт
Відомий як політик, правник, правовий радник, суддя
Місце роботи Q48843892?, Polish Chamber of Insuranced і Collegium Intermarium Universityd
Країна Республіка Польща
Національність поляк
Alma mater Університет імені Адама Міцкевича у Познані (1966) і Q30909139? (1956)
Політична партія Польська селянська партія
Діти Cezary Zychd
Релігія католицтво
Нагороди Орден Почесного легіону, Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», Хрест Заслуги (Польща)

Юзеф Зих (пол. Józef Zych; *23 березня 1938, Ґідлярева) — польський юрист і політик, член парламенту безперервно з 1989 по 2015 рік (X, I, II, III, IV, V, VI і VII скликання), колишній маршал і заступник спікера Сейму, з 2015 член Державного трибуналу.

Біографія[ред. | ред. код]

Був активним скаутом[1]. У 1961 році засуджений до восьми місяців тюремного ув'язнення за «невиконання обов'язків» під час скаутського табору поблизу міста Кросно-Оджанське[2].

Закінчив факультет права Університету Адама Міцкевича в Познані (1966), де він отримав ступінь доктора юридичних наук (1976).

У 1975 році Юзеф Зих приєднався до Об'єднаної народної партії. 1989-го він був обраний депутатом. У 1988—1990 роках був членом Ради охорони пам'яті боротьби і мучеництва[3]. З 1991 року Юзеф Зих обирався від Польської селянської партії. Був заступником спікера Сейму. З 19 жовтня 2005 року по 26 жовтня 2005 року він виконував обов'язки старшого маршала V Сейму[4].

У 2015 році він не перербрався. 18 листопада 2015 обраний членом Трибуналу, за рекомендацією PSL. Почав роботу 11 грудня 2015[5][6].

Вибори[ред. | ред. код]

Вибори Партія та скликання Округ Результат
1989 Об'єднана народна партія Сейм X каденції №107 33 535 (51,24%)Green tickТак[7]
1991 Польська селянська партія Сейм I каденції №14 16 411 (5,84%)Green tickТак[8]
1993 Польська селянська партія Сейм II каденції №52 22 313 (9,89%)Green tickТак[9]
1997 Польська селянська партія Сейм III каденції №52[10] 10 973 (5,26%)Green tickТак[11][12]
2001 Польська селянська партія Сейм IV каденції №8 7378 (2,36%)Green tickТак[13]
2005 Польська селянська партія Сейм V каденції №8 9566 (3,54%)Green tickТак[14]
2007 Польська селянська партія Сейм VI каденції №8 18 631 (4,73%)Green tickТак[15]
2011 Польська селянська партія Сейм VII каденції №8 6919 (2,08%)Green tickТак[16]
2015 Польська селянська партія Сейм VIII каденції №8 4784 (1,38%)Red XНі[17]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Dzięki harcerstwu stali się indywidualnościami. harcbook.info. Процитовано 27 травня 2015.
  2. Ewa K. Czaczkowska, Michał Majewski, Marszałek Zych przyznaje: siedziałem w więzieniu, „Rzeczpospolita” z 19 czerwca 1996
  3. Skład Rady Ochrony Pamięci Walk i Męczeństwa 1988–2011 (PDF). radaopwim.gov.pl. Процитовано 6 листопада 2011.
  4. Spotkania Prezydenta RP z Marszałkami-Seniorami. prezydent.pl. 27 października 2011. Процитовано 28 жовтня 2011.
  5. Uchwała Sejmu Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 18 listopada 2015 r. w sprawie wyboru Trybunału Stanu (PDF). sejm.gov.pl. Процитовано 25 листопада 2015.
  6. Nominacje dla sędziów Trybunału Stanu. sejm.gov.pl. 11 grudnia 2015. Процитовано 14 грудня 2015.
  7. M.P. z 1989 r. Nr 21, poz. 151. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  8. z 1991 r. Nr 41, poz. 288[недоступне посилання з серпня 2019]
  9. M.P. z 1993 r. Nr 50, poz. 470. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  10. Mandat uzyskany listy ogólnopolskiej.
  11. M.P. z 1997 r. Nr 64, poz. 620. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2016.
  12. Poland – candidate data (англ.). University of Essex. Процитовано 17 березня 2016.
  13. Serwis PKW – Wybory 2001. Процитовано 17 березня 2016.
  14. Serwis PKW – Wybory 2005. Процитовано 17 березня 2016.
  15. Serwis PKW – Wybory 2007. Процитовано 17 березня 2016.
  16. Serwis PKW – Wybory 2011. Процитовано 17 березня 2016.
  17. Serwis PKW – Wybory 2015. Процитовано 17 березня 2016.