Юно-Мару
| Історія | |
|---|---|
 Японія
| |
| Назва: |
|
| Власник: |
|
| Будівник: | верф Nederlandsche Scheepsbouw Mij. у Амстердамі |
| Будівельний номер: | 115 |
| Закладений: | 1911 |
| Спуск на воду: | 1912 |
| Завершений: | листопад 1912 |
| Доля: | 30 квітня 1945 загинув біля Суматри |
| Основні характеристики | |
| Тип: | танкер |
| Тоннаж: | 2345 GRT |
| Довжина: | 78,5 м |
| Ширина: | 13,4 м |
| Осадка: | 5,7 м |
| Потужність: | 280 к.с. (на гвинті) |
| Швидкість: | 9,5 |
Юно-Мару — транспортне судно, яке під час Другої світової війни брало участь у операціях японських збройних сил.
Судно спорудили як MV Juno в 1912 році на нідерландській верфі Nederlandsche Scheepsbouw Mij у Амстердамі для компанії Nederlandsch–Indische Tankstoomboot Maatschappij, після чого воно протягом кількох десятиліть працювало у на Далекому Сході.
Є відомості, що в 1941-му судно реквізували для потреб ВМФ Нідерландів, при цьому воно отримало позначення Tan 2. 2 березня 1942-го танкер затопили в Сурабаї (головна база на сході острова Ява), щоб запобігти його потраплянню до рук японців, що 1 вересня висадились на Яві.
Того ж 1942-го «Юно-Мару» підняли та відремонтували, а з листопада 1942-го танкер використовувала як «Юно-Мару» Імперська армія Японії. Наступні роки судно курсувало між Палембангом (центр нафтовидобутку на Суматрі) та Сінгапуром.
30 квітня 1945-го «Юно-Мару» здійснював черговий перехід з Сінгапуру до Палембангу, під час якого затонув у протоці Бергала (відділяє Суматру від острова Сінгкеп) унаслідок підриву на міні, виставленій або американським підводним човном USS Guitarro, або нідерландським підводним човном O-19.[1][2]
- ↑ 191736.
- ↑ Japanese Army Tankers. www.combinedfleet.com. Процитовано 8 червня 2024.