Сурабая

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сурабая
Kota Surabaya
Герб
Тунджунган Плаза в центрі Сурабаї.
Тунджунган Плаза в центрі Сурабаї.
Основні дані
7°14′ пд. ш. 112°44′ сх. д. / 7.233° пд. ш. 112.733° сх. д. / -7.233; 112.733Координати: 7°14′ пд. ш. 112°44′ сх. д. / 7.233° пд. ш. 112.733° сх. д. / -7.233; 112.733
Країна Індонезія
Регіон Східна Ява
Засновано 1293
Статус міста 1910
Населення 2 765 487 (2010)
Площа 274 км²
Поштові індекси 60111–60299[1][2]
Телефонний код +62 31
Часовий пояс UTC+7
Номери автомобілів L
Висота НРМ 5 м
Міста-побратими Сієтл[3]
Джидда
Варна[3]
Стамбул
Гуанчжоу[3]
Марсель[3]
Коті[3]
Мешхед
Пусан[3]
Роттердам
Цзянминь[d][3]
Кіта-Кюшю[3]
Монтеррей[3]
Шах-Алам[3]
Сямень[3]
Міська влада
Веб-сторінка surabaya.go.id
Мер міста Tri Rismaharini[d]
Ява
Сурабая
Сурабая
Сурабая (Ява (острів)|Ява)

CMNS: Сурабая на Вікісховищі

Сурабая (англ. Surabaya, інд. Kota Surabaya, нід. Soerabaja) — друге найбільше місто в Індонезії. Адімінстративний центр провінції Східна Ява (Джава Тімур). Розташоване на північно-східному узбережжі острова Ява, розкинувшись вздовж однойменної протоки навпроти острова Мадура. Каналізована річка Мас, гілка річки Брантас, протікає через центр міста.

Історія[ред. | ред. код]

Ще з 14 століття, Сурабая була головним торговим центром східної Яви. Місто знаходилося під контролем Нідерландів з середини XVIII по середину XX століття, за винятком короткого періоду панування Великоі Британії на початку XIX століття. Окуповане Японією під час ІІ світової війни, місто було піддано бомбардуванням авіацією сил союзників і було також пошкоджене протягом індонезійської війни за незалежність (1945–49). У листопаді 1945 року відбулася запекла битва за Сурабаю між індонезійським націоналістами та британськими військами, яка тлумачилася націоналістами як прелюдія до повернення голландського панування.

Інфраструктура[ред. | ред. код]

Порт Сурабаї — Танджунгперак лежить на північ від міста, навпроти Уджунга, головної воєнно-морської бази Індонезії. Серед індонезійських міст за розмірами більше Сурабаї лише Джакарта. Сурабая надалі залишається головним торговим центром східної Яви. З міського порта відправляється головна маса сільськогосподарської продукції Індонезії — цукор, каву, тютюн, кассаву тикове дерево, ґуму, приправи, рослинні олії та бензопродукти. Місто також має великий рибацький флот. Промисловість міста охоплює суднобудування та судноремонт, локомотивні депо, виробництво текстилю, хімікатів, пива, сигарет та взуття. На передмістях розміщене бензообробне підприємство. Навколишні терени рівнинні, багатий сільськогосподарський регіон. Сурабая сполучена залізничними та автошляхами зі східним та західним узбережжями Яви та з головними містами острова.

Сурабая сполучена також головними морськими шляхами з основними портами індійського та тихоокеанського регіону, через своє розташування на головному морському маршруті зі Сінгапуру до Джакарти та тихоокеанської і східної Азії. В Танджунгпкераку знаходиться летовище.

Визначні місця[ред. | ред. код]

  • Національна мечеть Аль-Акбар та мечеть Ченг-Хо;
  • Старий голландський форт Принс-Гендрік;
  • Музей Банка Індонезії;
  • Монумент героям;
  • Парк Бангул.

Населення[ред. | ред. код]

Населення (2010): 2 міл. 765 тис. 487 мешканців. Площа Сурабаї поступово збільшується, а її населення продовжує зростати приблизно на 2,2% щорічно. Все більше людей переїжджає в Сурабаю з довколишніх міст і сіл Східної Яви.

Етнічною більшістю в Сурабаї є яванці. Китайські та індійські індонезійці, а також мадурці, є найбільшими етнічними меншинами. У Сурабаї також живуть етнічні групи з інших частин Індонезії: сунданці, мінангкабау, батаки, банджари, балійці і буги. Більшість жителів міста говорять на місцевому піддіалекті арекського діалекту яванської мови.

Релігія[ред. | ред. код]

Близько 65 % жителів Сурабаї сповідують ісламу сунітського толку. Найбільша мечеть міста — Національна мечеть Аль-Акбар. Інші основні релігії включають християнство (католицтво, протестантизм і православ'я), більшість християн — католики. Вплив індуїзму залишається сильним у сурабайській культурі, але тільки частина індійських індонезійців сповідує цю релігію. Крім того, значне число китайських індонезійців дотримується буддизму і конфуціанства, а невелика громада голландських євреїв сповідує іудаїзм.

Освіта[ред. | ред. код]

Університети[ред. | ред. код]

  • Університет Аірланґґа (UNAIR), великий публічний дослідницький університет, заснований 1954 року;
  • Державний університет Сурабаї (UNESA), педагогічний університет, також має програмами в галузі економіки, технології та права;.
  • Державний ісламський університет Сунан Ампеліо (UINSA), державний університет ісламських досліджень;
  • Університет Наротами (UNNAR);
  • Інженерно-технічний інститут Політехнічного інституту Сурабаї (PENS-PPNS);
  • Інститут Технологій Десятого Листопада, заснований 1960 року;
  • Університет Святого Петра, християнський університет;
  • Університет Пеліта Харапан;
  • Католицький університет Видья-Мандаль, католицький приватний університет;
  • Університет Сурабая, приватний університет, де викладають фармакологію і психологію;
  • Сурабайський університет Віджая Кусума, університет, який має найстаріший приватний факультет медицини у східній Індонезії. Заснований 1981 року, факультет медицини був заснований 1986 року;
  • Університет Віджая Путра, громадський університет, заснований 1984 року;
  • Університет Чіпутра, приватний підприємницький університет, заснований 2006 року групою Ciputra.

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат у місті саванний (Aw за класифікацією кліматів Кеппена) з сезоном дощів і сухим сезоном. Сезон дощів триває з листопада по червень, а сухий сезон — з липня по жовтень. На відміну від ряду міст і регіонів з саванним кліматом, у Сурабаї середні високі і низькі температури дуже стабільні протягом року.

Клімат Сурабаї
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Середній максимум, °C 31,8 31,5 31,6 31,4 31,6 31,2 31,3 30,1 32,7 33,4 33,1 31,9 31,8
Середній мінімум, °C 24,1 24,2 24,0 24,8 24,1 23,5 23,0 22,5 22,9 23,7 24,1 23,8 23,7
Норма опадів, мм 327 275 283 181 159 101 22 15 17 47 105 219 1751
Кількість дощових днів 17 18 19 15 13 11 7 3 4 5 12 23 147
Джерело: World Meteorological Organization[4]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]