Юрій Борвін Мекленбурзький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Борвін Мекленбурзький
нім. Borwin, Herzog zu Mecklenburg
Народився 10 червня 1956(1956-06-10)[1] (67 років)
Фрайбург, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Конфесія християнство
Рід Мекленбург-Стреліц
Батько Юрій Олександр Мекленбурзькийd[1]
Мати Ілона Австрійська[1]
Брати, сестри Duchess Elisabeth Christina of Mecklenburgd, Duchess Marie Katharina of Mecklenburgd і Duchess Irene of Mecklenburgd
У шлюбі з Alice Wagnerd
Діти Duchess Olga of Mecklenburgd[1], Duke Alexander, Duke of Mecklenburgd[1] і Duke Michael of Mecklenburgd[1]
Нагороди
Орден Вендської корони
Орден Вендської корони
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Грифона (Мекленбург)
Орден Святого Петра Цетинського
Орден Святого Петра Цетинського
Орден князя Данила I
Орден князя Данила I

Юрій Борвін Мекленбурзький (чеськ.: Jiří Borwin Meklenburský; нім.: Georg Borwin Mecklenburg, нар. 10 червня 1956) — князь Мекленбурзький, голова династичного Будинку Мекленбург-Стреліц з 1996 року, та всього Мекленбурзького династичного будинку з 2001 року.

31 липня 2001 року, після смерті Фрідріха Франца, спадкового Великого князя Мекленбург-Шверіна - його хрещеного батька - останнього представника чоловічої лінії роду Мекленбург-Шверінів, представники дінастії Стреліц стали єдиною існуючою генеалогічною лінією будинку Мекленбургів, що правили в Мекленбурзькому князівстві до 1918 рік.

Юрій Борвін та його сини, Олександр та Михайло, є єдиними законними нащадками середньовічної князівської династії, що походили від князя бодричів Ніклота Ободрицького, до нащадків якого відноситься також король Швеції Альберт Мекленбурзький.

Біографія[ред. | ред. код]

Повне ім'я німецькою: Georg Borwin Friedrich Franz Karl Stephan Konrad Hubertus Maria.

У 1928 році його дід Юрій Олександр Мекленбурзький був усиновлений дядьком і головою династичного Будинку Мекленбург-Стреліц, князем Карлом Михайлом. Згодом його дід прийняв титул князя Мекленбурзького та офіційну форму звертання Ваша Ясновельможність - 18 липня 1929 р. Що було визнано великим князем Росії Кирилом Володимировичем, а пізніше, 23 грудня було затверджено колишнім Великим князем Мекленбург-Шверінський Фрідріхом Францом IV.

18 грудня 1950 року титулярний Великий князь Фрідріх Франц Мекленбург-Шверінський підтвердив князівський титул, а також надав стиль Вельможність, який у поєднанні з титулом є гоноративом, яким користуються члени династичного Будину Мекленбургів. Пізніше ого дід також був затверджений керівником династичного будинку.

Князь Борвін Мекленбурзький народився 10 червня 1956 р. у Фрайбурзі-у-Брайсгау Він був наймолодшою ​​дитиною і єдиним сином князя Юрія Олександра Мекленбурзького та його дружини ерц-княгині Австрійської Ілони (1927–2011), донькою ерц-князя Йозефа Франц Австрійського та принцеси Ганни Саксонської. Він є нащадком, по батьківській лінії, великого князя Георга Мекленбурзького-Стреліц; а по материнській - нащадком короля Саксонії Фрідріха Августа III та імператора Австро-Угорщини Франца Йосифа I.

6 липня 1963 року князь Борвін став спадкоємцем голови династичного Будинку Мекленбург-Стреліц, коли помер його дідусь, а його батько перейшов на посаду Голови будинку. Борвін вивчав виноградарство в Інституті селекції винограду міста Гайзенгайм та служив офіцером у німецькій армії. Пізніше керував швейцарською компанією з виробництва напоїв.

В політиці князь Борвін - колишній голова місцевої організації партії Християнсько-демократичного союзу в Гінтерцартені в районі Брайсгау-Верхній Шварцвальд, землі Баден-Вюртемберг. Залишив цю посаду в травні 2009 року.

Став головою династичного Будинку Мекленбург-Стреліца після смерті батька 26 січня 1996 року. Після смерті спадкового Великого князя Фрідріха Франца, 31 липня 2001 року, весь династичний будинок Мекленбург-Шверін вимер по чоловічій лінії, залишивши Мекленбург-Стреліц як єдиних спадкоємців всього Великокнязівського будинку.

Князь Борвін є патроном і протектором Ордену Грифона, який був відроджений у вересні 1984 р. Орден був заснований Великим князем Мекленбург-Шверінським Фредеріком Франциском III 15 вересня 1884 р. Він також був членом наглядового комітету Альманаху Готів.

У 2005 році князь Борвін, разом із головою династичного Будинку Гогенцоллернів Георгом Фрідріхом, принцом Пруссії, відвідав відкриття замку в Гоенциріці, Мекленбург-Передня Померанія. Це замок, де в 1810 році померла їх спільна родичка королева Луїза Мекленбург-Стреліц, яка вийшла заміж за Фрідріха Вільгельма III, короля Пруссії.

Родина[ред. | ред. код]

Князь Борвін одружився з Алісою Вагнер (народилася 2 серпня 1959 року в Гінтерцартені), дочкою доктора Юргена-Детлева Вагнера та Маріанни Біхль. В цивільному шлюбі з 24 грудня 1985 року; у релігійному з 19 липня 1986 року.

Подружжя має троє дітей.

  • княгиня Олена Ольга Феодора Доната Марія Катаріна Терезія Мекленбург, народилася 13 жовтня 1988 року у Фрайбурзі.
  • князь Юрій Олександр Михайло Генріх Ернст Франц Фердинанд Марія Мекленбург, народився 17 липня 1991 року у Фрайбурзі.
  • князь Карл Михайло Борвін Юрій Фрідріх Франц Губерт Марія Мекленбург, народився 30 січня 1994 року у Фрайбурзі.

Ордени[ред. | ред. код]

Ранги:

Родовід[ред. | ред. код]

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
16. Юрій Август Мекленбург-Стреліцький
 
 
 
 
 
 
 
8. Юрій Олександер Мекленбург-Стреліцький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
17. Велика княгиня Катерина Михайлівна
 
 
 
 
 
 
 
4. Юрій, князь Мекленбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
18. Федір Вонлярлярський
 
 
 
 
 
 
 
9. Наталія Федорівна Вонлярлярська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
19. Марія Уварова
 
 
 
 
 
 
 
2. Юрій Олександр, князь Мекленбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
20. Микола Миколайович Раєвський
 
 
 
 
 
 
 
10. Михайло Миколайович Раєвський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
21. Ганна Михайлівна Бороздіна
 
 
 
 
 
 
 
5. Ірина Михайлівна Раєвська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
22. Григорій Гагарін
 
 
 
 
 
 
 
11. Марія Гагаріна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
23. Софія Андріївна Дашкова
 
 
 
 
 
 
 
1. Юрій Борвін Мекленбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
24. Йозеф Карл Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
12. Йозеф Август Австрійський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
25. Клотильда Саксен-Кобург-Готська
 
 
 
 
 
 
 
6. Йосип Франциск, архи-князь Австрії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
26. Леопольд Баварський
 
 
 
 
 
 
 
13. Августа Марія Баварська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
27. Ґізела Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
3. Ілона Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
28. Георг, король Саксонії
 
 
 
 
 
 
 
14. Фрідріх Август III
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
29. Марія-Ганна Португальська
 
 
 
 
 
 
 
7. Ганна, принцеса Саксонії
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
30. Фердинанд IV, Великий князь Тосканський
 
 
 
 
 
 
 
15. Луїза Тосканська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
31. Аліса Бурбон-Пармська
 
 
 
 
 
 

Джерела[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е Lundy D. R. The Peerage