Візбор Юрій Йосипович
Візбор Юрій Йосипович | |
---|---|
рос. Юрий Иосифович Визбор | |
Ім'я при народженні | Візборас Юрій Юзефович |
Народився | 20 червня 1934 Москва, РРФСР |
Помер | 17 вересня 1984 (50 років) Москва, РРФСР ·рак печінки |
Поховання | Кунцевський цвинтар |
Громадянство | СРСР |
Національність | напівлитовець-напівукраїнець |
Діяльність | журналіст, актор, поет, бард |
Alma mater | Московський педагогічний державний університет (1955) |
Знання мов | російська |
Членство | СЖ СРСР і Спілка композиторів СРСР |
Жанр | поезія, авторська пісня, сценарій і оповідання |
Magnum opus | Technologist Petukhov's Storyd |
Партія | КПРС |
Родичі | Varvara Vizbord |
У шлюбі з | Ада Якушева, Євгенія Уралова, Тетяна Лаврушина, Ніна Тіхонова. |
Діти | Тетяна Візбор, Анна Візбор |
IMDb | ID 0900413 |
Юрій Йосипович Ві́збор (рос. Юрий Иосифович Визбор, 20 червня 1934, Москва — 17 вересня 1984, Москва) — радянський кіноактор, журналіст, письменник, сценарист, поет, бард, один із засновників жанру авторської пісні, а також жанру пісні-репортажу, автор понад 300 пісень.
Юрій Візбор народився 20 червня 1934 року в родині колишнього моряка, командира Червоної Армії, литовця Юзефа Візбораса і лікаря, українки з Краснодара Марії Шевченко в Москві.
З 1941 по 1951 рік навчався в 659-й середній школі міста Москви.
У 1951 році вступає до інституту і пише свою першу пісню «Мадагаскар» (Чуйно гори сплять …)
У 1955 році закінчив факультет російської мови та літератури Московського державного педагогічного інституту ім. В. І. Леніна, в якому з ним разом вчилися Ада Якушева, Юлій Кім, Юрій Ряшенцев, письменник Юрій Коваль, режисер Петро Фоменко.
Працював учителем середньої школи на станції Кізема Печорської залізниці (Архангельська область), там же служив в армії, де став чемпіоном військового округу по радіозв'язку і закінчив радистом 1 класу.
У 1958 році бере в дружини Аріадну (Аду) Адамівну Якушеву і у них народжується дочка Тетяна.
Працюючи в системі Державного комітету з радіомовлення і телебачення стає одним з ініціаторів створення звукової газети «Говорить Комсомолія».
У 1964 році в 1-му номері журналу «Кругозір» публікує свою першу пісню-репортаж «На плато Расвумчорр».
Працює кореспондентом радіостанції «Юність», журналу «Кругозір»; сценаристом на студії документальних фільмів.
Журналіст, кіноактор, поет і прозаїк, драматург. Член Спілок журналістів та кінематографістів СРСР. Один із зачинателів жанру студентської та туристської пісні.
Займався альпінізмом, брав участь в експедиціях на Кавказ, Памір і Тянь-Шань, був інструктором з гірськолижного спорту.
В березні 1984 Візбор пише свою останню пісню («Цейское»). З квітня тяжко хворий (рак печінки). 17 вересня 1984 Візбор помер у Москві. Похований на Новокунцевському кладовищі в Москві.
27 березня 2006 року в горі Чегет (Кабардино-Балкарська Республіка) під час проведення VII Фестивалю гірськолижної авторської пісні «Приельбрусся — 2006» було встановлено меморіальну дошку одному з основоположників жанру авторської пісні, відомому барду, акторові, драматургу, журналісту Юрію Йосиповичу Візбору. У фестивалі брали участь К.Тарасов, Н.Кучер, Т.Дригіна, М.Калінкін, дует «Зелена лампа» (В.Шадрін і Д.Обухов), В.Городзейскій, Євген Бірінцев, Валерій Міхлюков, Володимир Хальчевскій, Олександр Федоровський і багато інших.
На честь Юрія Візбора названі гірські вершини Пік барда Візбора (Алтай) і Пік Візбора (Паміро-Алай). На Памірі і в Забайкаллі існують перевали Візбора, по Ікшінському водосховищу ходить буксир «Юрій Візбор».
За 33 роки творчого життя він написав понад 300 пісень і більш як п'ятдесят пісень на його вірші поклали на музику інші композитори.
Вийшли платівки, касети, книги віршів і прози (в 1966 році — «Нуль емоцій», в 1986 році — «Я серце залишив у синіх горах», в 1988 році — «Сад вершин», в 1995 році — "Я вірю в семиструнну гітару «і» … і ллє на пустелі мої доброта … ", в 1999 році — двотомник віршів, пісень та прози), компакт-диски.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1967 | ф | Липневий дощ | Июльский дождь | Алік |
1969 | ф | Рудольфіо | Рудольф | приятель Іо |
1969 | ф | Мій батько — капітан | Мой папа — капитан | пасажир-супутник |
1969 | ф | Червоний намет | Красная палатка | професор Бегоунек |
1970 | ф | Початок | Начало | Степан Іванович |
1970 | ф | Білоруський вокзал | Белорусский вокзал | головний інженер Балашов |
1970 | ф | Переступи поріг | Переступи порог | Віктор Васильович |
1971 | ф | Ти і я | Ты и я | Саша |
1973 | ф | Сімнадцять миттєвостей весни (телесеріал) | Семнадцать мгновений весны (телефильм) | Мартін Борман |
1973 | ф | Щоденник директора школи | Дневник директора школы | Смірнов |
1975 | ф | Вдала мить | тренер Юрасов Павло Петрович | |
1982 | ф | Ніжність до ревучого звіра | журналіст Одинцов |
- Клуб пісенної поезії ім. Ю.Візбора
- 3260 Візбор — астероїд, названий на честь Юрія Візбора[1].
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
- Офіційна сторінка [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- — ком'юніті у ЖЖ, присвячене Юрію
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 20 червня
- Народились 1934
- Померли 17 вересня
- Померли 1984
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Московського педагогічного державного університету
- Члени Спілки журналістів СРСР
- Члени Спілки композиторів СРСР
- Члени КПРС
- Уродженці Москви
- Померли в Москві
- Російські барди
- Радянські кіноактори
- Російські кіноактори
- Актори XX століття
- Радянські сценаристи
- Сценаристи XX століття
- Російські поети
- Радянські поети
- Радянські журналісти
- Російські журналісти
- Шістдесятники
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Литовці Росії
- Українці Москви