Яворський Василь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Васи́ль Іванович Яво́рський (1854, село Явора, нині Турківського району Львівської області — 28 травня 1926, м. Новий Сонч) — український галицький громадсько-політичний діяч. За освітою правник.

Біографія[ред.ред. код]

Родом із Турчанщини - народився у с. Явора, нині Турківського району Львівської області, Україна.

Навчався у гімназії в м. Дрогобич,[1] закінчив гімназію у м. Самбір, а потім юридичний факультет Львівського університету.

Діяч Бережанщини. Працюючи президентом Окружної дирекції скарбу в Бережанах, зблизився з письменником Андрієм Чайковським, разом із ним заснував товариства «Боян», «Надія». Три повіти (Бережанський, Рогатинський, Підгаєцький) висунули Яворського кандидатом на посла австрійського парламенту. Був послом у 1900–1907 роках.

Конфлікт із Крайовою дирекцією скарбу спричинив переведення Яворського до Кракова, опісля до Нового Сонча.

Засновник (у співпраці з Р. Сембратовичем і А. Косо) українського журналу у Відні «Ruthenische Revue» (пізніше «Ukrainische Rundschau»).

Від 1907 року в Новому Санчі. Діяч західної Лемківщини (засновник Лемківського банку, бурси та філії товариства «Просвіта», його заходами побудовано греко-католицьку церкву).

У Новому Санчі Яворський вступив до «Товариства руської бурси», де зблизився з начальником повітового суду Петром Лінинським. Разом із лемківськими священиками Т. Качмариком, Г. Гнатишаком, Й. Мохнацьким, І. Дуркотом, Є. Венгриновичем 1898 року створили «Руську бурсу». Незгоди спричинилися до того, що 1901 року загальні збори Товариства виключили з його рядів засновника П. Лінинського. На знак протесту з товариства вийшов і Яворський. Обидва того ж року створили в Новому Санчі «Українську бурсу» коштом В. Яворського.

1902 року з його ініціативи відкрито у Новому Санчі «Лемківський банк», засновано філію «Просвіти», якою він керував від 1904 року до кінця життя. Завдяки невичерпній енергії фундатора філія принесла багато користі лемкам у піднесенні їх освітнього і культурного рівня.

Меценат і добродій української молоді, почесний член «Просвіти».

У парламенті Яворський вносив інтерпеляції проти надуживань у податкових справах і на оборону «Січей» (1905), переслідуваних намісником А. Потоцьким, очолив делегацію «Січей» до през. міністрів Бека, яка інформувала про переслідування з боку австрійської адміністрації.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Гуцал П. Яворський Василь Іванович… — С. 745.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Персоналії Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.