Перейти до вмісту

Яйце (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Місто
Яйце
Jajce
Вигляд стародавнього міста
Герб
Герб
Координати 44°20′21″ пн. ш. 17°16′02″ сх. д.H G O
Країна
Суб'єкт конфедераціїФедерація Боснія і Герцеговина
КантонСередньобоснійський
ГромадаЯйце
МерЕдін Хозан[1](коаліція ПДД/АКМ)
Перша згадка1396
Площа6,99 км²
Висота центру470  м
Населення8087 осіб (2013)
Густота населення1156,94  осіб/км²
Міста-побратимиНикшич[2], Кутна Гора (лютий 2018)[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Часовий поясUTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код+387 030
Поштовий індекс70 101
Статистичний номер
населеного пункту
121851[5]
GeoNames3198934
OSM 2528210 ·R (Яйце)
Офіційний сайтhttp://www.opcina-jajce.ba  (босн.)
Яйце. Карта розташування: Боснія і Герцеговина
Яйце
Яйце
Яйце (Боснія і Герцеговина)
Мапа
CMNS: Яйце у Вікісховищі

Яйце (босн. і хорв. Jajce, серб. Jajцe) місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади в Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини. 1991 року налічувало 13 579 мешканців.

Водоспад у Яйці

Яйце — одне з найважливіших міст у боснійській, хорватській та югославській історії. Історичну частину міста Яйце в 2008 році було висунуто на занесення у список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО, але 2009 року кандидатуру було відкликано.[6]

Географія

[ред. | ред. код]

Місто лежить у котловині,[7] при впадінні річки Пливи у Врбас. Висота над рівнем моря фортеці Яйце становить 470 м, найнижча висота у місті — 362,5 м.

Історія

[ред. | ред. код]
Церква Святої Марії з дзвіницею Святого Луки

Найдавніша письмова згадка про Яйце сягає 1396, вона містилася в титулі Хрвоє Вукчича Хрватинича, який звався «conte de Jajce» (граф Яйця).[8] Саме в цьому місті була його резиденція, а потім і боснійських королів. Тут загинув останній боснійський король Стефан Томашевич у 1463 року.

У Яйці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття майже зовсім не було православного населення.

У Королівстві Югославія після поділу країни на дев'ять бановин у 1929 році місто ввійшло до складу Врбаської бановини. У НДХ з 1941 року було центром однойменної округи (хорв. kotarska oblast Jajca) у складі великої жупи Плива і Рама (хорв. Velika župa Pliva i Rama).[9] Після падіння фашистської Італії та створення Бихацької республіки містом на короткий час оволоділи югославські партизани. З липня 1944 року перебувало у Великій жупі Лашва-Плива. У Яйці 29 листопада 1943 проведено Друге засідання Антифашистської ради народного визволення Югославії. Будівля, де це відбулося, стала пам'яткою національного значення.[7]

Після 18 листопада 1991 року Яйце ввійшло в Хорватську співдружність Герцег-Босна. Після великосербської операції «Врбас 92», розпочатої у березні 1992 року, і програної оборонцями міста битви за Яйце хорвати і мусульмани, а це майже все населення, покинули місто і сербські сили захопили його. 30 000 осіб стали втікачами.[7] За час сербської окупації місто істотно розорили, було знищено більшу частину пам'яток культури та релігійних об'єктів.[7] Церкву Успіння Пресвятої Діви Марії розвалили до основи, залишивши купу руїн.[10] Місто після трьох років сербської окупації визволили хорватська армія і ХРО. Населення повернулося до міста.[10]

Населення

[ред. | ред. код]
Яйце
рік перепису 1991 1981 1971 1961[11]
мусульмани 5.277 (38,86 %) 4.068 (34,13 %) 4.220 (46,23 %) 300
серби 3.797 (27,96 %) 3.046 (25,55 %) 2.403 (26,32 %) 2.250
хорвати 1.899 (13,98 %) 1.991 (16,70 %) 2.148 (23,53 %) 1.951
югослави 2.217 (16,32 %) 2.632 (22,08 %) 184 (2,01 %) 2.212
інші і невизначені 389 (2,86 %) 181 (1,51 %) 172 (1,88 %) 140
загалом 13.579 11.918 9.127 6.853

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Jajce. izbori.ba. Процитовано 06.11.2016.
  2. http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
  3. https://mu.kutnahora.cz/mu/jajce-bah
  4. https://mu.kutnahora.cz/mu/partnerska-mesta
  5. Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 05.03.2016. Процитовано 09.02.2016. {{cite web}}: Не збігається часова мітка у |archive-date= / |archive-url=; можливо, 2016-03-05? (довідка) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]
  6. Povlači se kandidatura Jajca za UNESCO-a (босн.)
  7. 1 2 3 4 Hrvatska enciklopedija [Архівовано 2016-11-28 у Wayback Machine.] Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
  8. Dnevnik.ba [Архівовано 2017-03-09 у Wayback Machine.], Odakle potječe ime Jajce?, 9. ožujka 2017. (процитовано 10 березня 2017)
  9. Arh. vjesn., god. 44 (2001.) Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH, str. 220
  10. 1 2 Franjevački samostan Jajce [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] Bruno Ljubez: Župa Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
  11. Союзне управління статистики і обліку ФНРЮ і СФРЮ: Перепис 1961, с. 80(сербо-хорв.)

Посилання

[ред. | ред. код]