Яйце (місто)
| Місто | |
|---|---|
Яйце Jajce | |
Вигляд стародавнього міста | |
| Координати 44°20′21″ пн. ш. 17°16′02″ сх. д.H G O | |
| Країна | |
| Суб'єкт конфедерації | Федерація Боснія і Герцеговина |
| Кантон | Середньобоснійський |
| Громада | Яйце |
| Мер | Едін Хозан[1](коаліція ПДД/АКМ) |
| Перша згадка | 1396 |
| Площа | 6,99 км² |
| Висота центру | 470 м |
| Населення | 8087 осіб (2013) |
| Густота населення | 1156,94 осіб/км² |
| Міста-побратими | Никшич[2], Кутна Гора (лютий 2018)[3][4] |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | +387 030 |
| Поштовий індекс | 70 101 |
| Статистичний номер населеного пункту | 121851[5] |
| GeoNames | 3198934 |
| OSM | ↑2528210 ·R (Яйце) |
| Офіційний сайт | http://www.opcina-jajce.ba (босн.) |
![]() | |
| | |
Яйце (босн. і хорв. Jajce, серб. Jajцe) — місто в центральній частині Боснії і Герцеговини, адміністративний центр однойменної громади в Середньобоснійському кантоні Федерації Боснії та Герцеговини. 1991 року налічувало 13 579 мешканців.
Яйце — одне з найважливіших міст у боснійській, хорватській та югославській історії. Історичну частину міста Яйце в 2008 році було висунуто на занесення у список об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО, але 2009 року кандидатуру було відкликано.[6]
Місто лежить у котловині,[7] при впадінні річки Пливи у Врбас. Висота над рівнем моря фортеці Яйце становить 470 м, найнижча висота у місті — 362,5 м.
Найдавніша письмова згадка про Яйце сягає 1396, вона містилася в титулі Хрвоє Вукчича Хрватинича, який звався «conte de Jajce» (граф Яйця).[8] Саме в цьому місті була його резиденція, а потім і боснійських королів. Тут загинув останній боснійський король Стефан Томашевич у 1463 року.
У Яйці наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття майже зовсім не було православного населення.
У Королівстві Югославія після поділу країни на дев'ять бановин у 1929 році місто ввійшло до складу Врбаської бановини. У НДХ з 1941 року було центром однойменної округи (хорв. kotarska oblast Jajca) у складі великої жупи Плива і Рама (хорв. Velika župa Pliva i Rama).[9] Після падіння фашистської Італії та створення Бихацької республіки містом на короткий час оволоділи югославські партизани. З липня 1944 року перебувало у Великій жупі Лашва-Плива. У Яйці 29 листопада 1943 проведено Друге засідання Антифашистської ради народного визволення Югославії. Будівля, де це відбулося, стала пам'яткою національного значення.[7]
Після 18 листопада 1991 року Яйце ввійшло в Хорватську співдружність Герцег-Босна. Після великосербської операції «Врбас 92», розпочатої у березні 1992 року, і програної оборонцями міста битви за Яйце хорвати і мусульмани, а це майже все населення, покинули місто і сербські сили захопили його. 30 000 осіб стали втікачами.[7] За час сербської окупації місто істотно розорили, було знищено більшу частину пам'яток культури та релігійних об'єктів.[7] Церкву Успіння Пресвятої Діви Марії розвалили до основи, залишивши купу руїн.[10] Місто після трьох років сербської окупації визволили хорватська армія і ХРО. Населення повернулося до міста.[10]
| Яйце | ||||||
| рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | 1961[11] | ||
| мусульмани | 5.277 (38,86 %) | 4.068 (34,13 %) | 4.220 (46,23 %) | 300 | ||
| серби | 3.797 (27,96 %) | 3.046 (25,55 %) | 2.403 (26,32 %) | 2.250 | ||
| хорвати | 1.899 (13,98 %) | 1.991 (16,70 %) | 2.148 (23,53 %) | 1.951 | ||
| югослави | 2.217 (16,32 %) | 2.632 (22,08 %) | 184 (2,01 %) | 2.212 | ||
| інші і невизначені | 389 (2,86 %) | 181 (1,51 %) | 172 (1,88 %) | 140 | ||
| загалом | 13.579 | 11.918 | 9.127 | 6.853 | ||
- Вид на Яйце
- Старе місто
- У старому місті
- Дзвіниця Св. Луки
- Водоспад
- Водяні млини на Пливі
- ↑ Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Jajce. izbori.ba. Процитовано 06.11.2016.
- ↑ http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- ↑ https://mu.kutnahora.cz/mu/jajce-bah
- ↑ https://mu.kutnahora.cz/mu/partnerska-mesta
- ↑ Sistematski spisak općina i naseljenih mjesta u Bosni i Hercegovini (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 05.03.2016. Процитовано 09.02.2016.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2016-03-05? (довідка) [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.] - ↑ Povlači se kandidatura Jajca za UNESCO-a (босн.)
- 1 2 3 4 Hrvatska enciklopedija [Архівовано 2016-11-28 у Wayback Machine.] Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
- ↑ Dnevnik.ba [Архівовано 2017-03-09 у Wayback Machine.], Odakle potječe ime Jajce?, 9. ožujka 2017. (процитовано 10 березня 2017)
- ↑ Arh. vjesn., god. 44 (2001.) Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH, str. 220
- 1 2 Franjevački samostan Jajce [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] Bruno Ljubez: Župa Jajce (процитовано 27 листопада 2016)
- ↑ Союзне управління статистики і обліку ФНРЮ і СФРЮ: Перепис 1961, с. 80(сербо-хорв.)

