Якана довгохвоста

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Якана довгохвоста
Pheasant tailed jacana 2016.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Сивкоподібні (Charadriiformes)
Родина: Яканові (Jacanidae)
Рід: Довгохвоста якана (Hydrophasianus)
Wagler, 1832
Вид: Якана довгохвоста
Біноміальна назва
Hydrophasianus chirurgus
(Scopoli, 1786)
Мапа поширення виду
Мапа поширення виду
Синоніми
Parra chinensis
Parra luzonensis
Tringa chirurgus[2]
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Hydrophasianus chirurgus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Hydrophasianus chirurgus
EOL logo.svg EOL: 1049292
ITIS logo.svg ITIS: 176459
IUCN logo.svg МСОП: 22693543
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 118785

Якана довгохвоста[3] (Hydrophasianus chirurgus) — вид сивкоподібних птахів родини яканових (Jacanidae).

Поширення[ред. | ред. код]

Птах поширений в Південній та Південно-Східній Азії, на півдні Китаю. Залітні негніздові птахи спостерігалися в Австралії, Японії, Росії, Катарі, на Сокотрі. Населяє вологі місцевості з великою кількістю водоростей.

Опис[ред. | ред. код]

Тіло завдовжки 28-31. Вага 130—140 г. Якана довгохвоста відрізняється від інших якан довгим хвостом, який у шлюбний сезон в самця сягає 19-25 см (у позашлюбний сезон — 11-12 см). Розмах крил 126—128 см. Самиця більша за самця, а хвіст у неї коротше. Забарвлення шоколадно-буре, але голова і передня частина шиї білі. Бляшки на голові немає. Багато білого кольору також і на крилах. Задня частина шиї жовтувата. Кігті довші, ніж в інших видів якан.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Навколоводні птахи. Завдяки довгим ногам з довгими пальцями, пристосовані для ходьби по заростях водних рослин. Полюбляють водойми, де у великій кількості росте латаття (Nymfaea), лотос (Nelumbo) і водяний гіацинт (Eichornia crassipes). Вони погано літають, але добре пірнають та плавають. Живляться водними комахами, молюсками та іншими безхребетними.

Гніздовий сезон у припадає на червень — серпень, коли йдуть дощі. Гнізда будують серед водної рослинності. Для виду характерна поліандрія. Самиця після спаровування відкладає яйця у гніздо. У гнізді 4 яйця. Після відкладання самиця йде на пошуки іншого партнера, а кладкою і потомством опікується самець. За сезон самиця може відкладати до 10 кладок для різних самців. У висиджуванні самиця не бере участі. Інкубація триває 22-24 дня. Пташенята вилуплюються повністю сформованими і покриті густим камуфляжним пухом. З перших днів своєї появи на світло вони вже вміють добре плавати і пірнати. При найменшій небезпеці пташенята ховаються під крилами свого батька. Головну небезпеку для молодого покоління складають змії і черепахи. Менше половини малюків доживають до зрілого віку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2012). Hydrophasianus chirurgus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 November 2013
  2. Viscount Walden, Arthur (1877). A list of the bird known to inhabit the Philippine Archipelago. Transactions of the Zoological Society of London 9: 125–252. doi:10.1111/j.1096-3642.1875.tb00238.x. 
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

Посилання[ред. | ред. код]