Eichhornia crassipes

Звичайний водяний гіацинт
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Клада:	Комелініди (Commelinids)
Порядок:	Комеліноцвіті (Commelinales)
Родина:	Понтедерієві (Pontederiaceae)
Рід:	Eichhornia
Вид:	Звичайний водяний гіацинт (E. crassipes)
Біноміальна назва
Eichhornia crassipes (Mart.) Solms

Ейхо́рнія гіаци́нтова, або (звичайний) водяний гіацинт (Eichhornia crassipes), — вид багаторічних трав'янистих водяних рослин родини понтедерієвих (Pontederiaceae) амазонського басейну, вид, що має сильну тенденцію до поширення поза межами свого природного середовища. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів.

Середовище

Водяний гіацинт росте на поверхні прісних водойм. Він росте в тропіках і субтропіках Америки, зокрема в басейні Амазонки, де середня температура протягом усього року становить 20-27 градусів за Цельсієм. Водяний гіацинт плаває на поверхні і тільки іноді вкорінюються в мулистому ґрунті. Так звана «зелена маса» перебуває на поверхні води, а корені — під водою. Корені нерідко слугують прихистком для деяких риб (зокрема під час нересту) та мальків. Глибина водойми для цього виду гіацинта не має значення.

Ейхорнію розводять здебільшого у ставках або навіть акваріумах з декоративними рибками. За сприятливих умов, коли вода має низький вміст лугу, ейхорнія розмножується настільки швидко, що може повністю застелити поверхню водойми.

Опис

Ейхорнія має досить великі, овальної форми листки

Ейхорнія має досить великі, овальної форми листки. Вони роздуті біля основи стебла — корінця і має повітряні порожнини, які виконують роль поплавців. Листки об'єднуються в кошичок. Суцвіття мають приємний аромат, що трохи схожий на аромат квіток садового гіацинта. Пелюстки квіток прикрашені яскравими темно-синіми цятками. Квітки рожеві, лілові або фіолетові. Температура, необхідна для цвітіння, вища 26 градусів. Квітки ейхорнії розпускаються лише на один день, наступного дня вони в'януть, опускаючись у воду.

Коренева система сильно розвинена, мичкувата, темна. Корені війчасті, тендітні. За хороших умов ейхорнія утворює безліч пагонів і швидко розмножується. Корені водяного гіацинта виростають до пів метра. Вони очищують воду від згубних для мешканців підводного світу бруду і домішок, що скидають у відкриті водойми промисловими підприємствами.

Розмноження

У серединці квітки розташовані шість тичинок. Гіацинт запилюється тропічними комахами, у результаті запилення утворюється плід у вигляді трьох гнізд з насінням, яке розсіюється під час зниження рівня води в річці.

Насіння, опинившись у мулі, добре розростається. Водяному гіацинтові потрібні добре освітлювані сонцем водойми.

У сприятливих умовах гіацинт ейхорнія розмножується вегетативним шляхом просто у воді. На бічних горизонтальних пагонах, які відростають від кошичка, з'являються відростки з корінцями. Їх потрібно дуже обережно відокремлювати від основної рослини, позаяк у соку гіацинта цього виду міститься ціаниста кислота, яка викликає свербіж шкіри.

Догляд

У вересні ейхорнію готують до зимового періоду спокою. Коли температура у водоймі ночами падає нижче 10 градусів, ейхорнію виловлюють і поміщають у довільні доступні ємності. Важливо не пропустити момент, інакше квітка може промерзнути і загинути під час зберігання. Вода в ємностях має бути з тої ж водойми, в якій росте квітка. Ємності переносять у теплі освітлювані приміщення. Можна наповнити ємність мулом з водойми, але найкраще гіацинт зберігається плаваючи.

Ейхорнії обов'язково потрібне вологе повітря, тому потрібно стежити, щоб вода в ємності не випаровувалася, особливо якщо вона стоїть на підвіконні або близько від опалювальних приладів. Квітка постійно повинна перебувати у воді.

Також ейхорнія не переносить протягів, тому рекомендують тримати її подалі від балконних дверей. Водночас потрібно забезпечити гіацинтові доступ свіжого повітря, тому утримувати квіти в тераріумі або будь-якому іншому подібному місці неприпустимо.

У зимовий період також треба забезпечити ейхорнії світловий день, тривалість якого буде не менше 12 годин. Для цього ейхорнія поміщається під люмінесцентне освітлення. Тільки в таких умовах вона зуміє відростити нове листя чи принаймні не втратити старе. Якщо позбавити рослину достатнього освітлення, то вона може втрачати листя.

З настанням літа ейхорнія швидко відновлюється. У жодному разі не можна зберігати ейхорнію в підвальних приміщеннях. Якщо ж гіацинт марніє, його переносять у нову водойму, куди можна додати трохи суперфосфату.

Водні гіацинти повертають у рідні водойми навесні, найкраще це робити на початку травня, коли ризик замерзання води мінімальний.

Економічне значення

Водяний гіацинт у Кісумському порту

В Америці ейхорнію вважають бур'яном, який знищують різними методами або ж відловлюють на корм худобі. На батьківщині, у Південній Америці, річкові корови — ламантини і рослиноїдні лепорінуси обмежують зростання водяного гіацинта.

У деяких районах з нього отримують біологічне паливо, а на Тайвані зі стебел гіацинта, вирощених у спеціальних розплідниках, готують різні кулінарні страви.

Під впливом кліматичних змін водяний гіацинт стрімко покриває водойми в Африці, ускладнюючи доступ до води, судноплавство й рибний промисел. Щорічний потенційний економічний збиток від поширення цієї рослини для чорного континенту оцінюють у 100 млрд доларів. Величезні зелені острови цієї рослини пливуть униз за течією річок, перекидають човни і рвуть мережі, суцільним зеленим килимом закривають поверхню водойм і гублять під собою все живе.

Використання ейхорнії в Україні

В умовах України ейхорнію використовують як декоративну рослину для водойм або для очищення стічних вод.

З 2016 р продаж водного гіацинту в ЄС заборонений.

Галерея

• 
  Кущ ейхорнії
• 
  Квітки
• 
  Ставок, укритий водяним гіацинтом
• 
  Переріз надутого черешка
• 
  Величезне поле, засаджене ейхорнією

Див. також

• Гіацинт