Яковенко Володимир Мефодійович

Яковенко Володимир Мефодійович
Яковенко Володимир Мефодійович
Народився	7 листопада 1934; Раздорне, Веселовське сільське поселенняd, Красногвардєйський район, Воронезька область, РСФРР, СРСР
Помер	26 травня 2022 (87 років); Харків, Україна
Країна	СРСР→ Україна
Діяльність	фізик
Alma mater	ХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузь	теоретична радіофізика
Заклад	ХНУ ім. В. Н. Каразіна; Інститут радіофізики та електроніки імені О. Я. Усикова НАН України
Посада	Директор Інституту радіофізики та електроніки НАН України
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор фізико-математичних наук
Членство	НАНУ
Нагороди	; Премія НАН України імені К. Д. Синельникова Премія НАН України імені В. Є. Лашкарьова Премія НАН України імені М. М. Боголюбова

|Посада=

Володимир Мефодійович Яковенко (7 листопада 1934(19341107), с. Раздорне, Красногвардійський район, Бєлгородська область, РРСФР — 26 травня 2022, Харків, Україна) — радянський і вчений в галузі теоретичної радіофізики. Доктор фізико-математичних наук (1974), професор (1984). Заслужений діяч науки і техніки України (1990). Академік Національної академії наук України (2000)^[1].

Біографія

Яковенко Володимир Мефодійович народився 7 листопада 1934 року у селі Раздорне, Красногвардійського району, Бєлгородської області (РРСФР). Середню освіту одержав в Есхарівській середній школі Чугуївського району Харківської області. У 1957 році закінчив Харківський державний університет. З 1958 року працював в Інституті радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України, з 1993 року — директор Інституту.

З 7 квітня 2000 року — дійсний член (академік) Національної академії наук України за спеціальністю «Теоретична радіофізика».^[2] Входив до складу Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки^[3].

Наукова діяльність

Основна галузь діяльності — теоретична радіофізика, в рамках якої В. М. Яковенко сформував новий напрям — плазменні явища в провідних твердих тілах.

Створив класичну і квантову теорію взаємодії потоків заряджених частинок у неоднорідній плазмі напівпровідників, шарувато-періодичних структурах і квантових надґратках.

В. М. Яковенко є автором 3 монографій та 260 наукових праць. Підготував 6 докторів та 12 кандидатів наук. Очолював Наукову раду НАН України з проблеми «Радіофізика і НВЧ електроніка», був головним редактором збірки наукових праць «Радиофизика и электроника», членом редколегій низки наукових журналів («Наука та інновації», «Радиофизика и радиоастрономия» тощо).

Нагороди

Премія НАН України імені К. Д. Синельникова (1987)
Почесний науковий співробітник Міжнародного інституту IEEE
Орден князя Ярослава Мудрого V ступеня (2004)
Почесний знак «Відмінник освіти»
Премія НАН України імені В. Є. Лашкарьова (2008)
Премія НАН України імені М. М. Боголюбова (2014)
Заслужений професор Харківського університету^[4]

Примітки

↑ Яковенко Володимир Мефодійович
↑ Яковенко Володимир Мефодійович. Національна академія наук України.
↑ Указ Президента України від 19.04.2006 № 314/2006 «Питання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки»
↑ Заслужені професори. Офіційний сайт Національного університету «Харківський університет». Процитовано 25 січня 2025.

Джерела

Некролог-біографія// Сайт НАН України, 27 травня 2022 року
Владимир Мефодиевич Яковенко (К 85-летию со дня рождения) // Радіофізика та електроніка. — 2019. — Т. 24/ — № 4. — С. 75—76. (рос.)
Умер известный ученый, почетный директор харьковского научного института. STATUS QUO

Посилання

[1] Яковенко Володимир Мефодійович

[2] Яковенко Володимир Мефодійович. Національна академія наук України.

[3] Указ Президента України від 19.04.2006 № 314/2006 «Питання Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки»

[4] Заслужені професори. Офіційний сайт Національного університету «Харківський університет». Процитовано 25 січня 2025.

[1]

[2]

[3]

[4]