Яківці (Полтава)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яківці
Полтава
Яківці

Зупинний пункт Яківці
Загальна інформація
Район Київський район Полтави
Телефонний код 0532
Головні вулиці вулиця Спартака, вулиця Шведська Могила
Автобусні маршрути
№ 5 (Критий ринок — Яківці)
№ 4 (Критий ринок — Дальні Яківці)
№ 33 (Розсошенці — Дендропарк — Яківці)
Залізнична інфраструктура платформа Яківці Південної залізниці
Зовнішні посилання:
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim


Будинок у Яківцях, в оформленні якого добре помітні традиції української народної архітектури
Могила Миколи Васильовича Скліфосовського

Яківці — колишнє село, історична місцевість в Київському районі Полтави, на північно-східній околиці міста.

Історія[ред. | ред. код]

В цій місцевості люди мешкали з давніх-давен. На території Яківців збереглося десять курганів скіфського періоду (V-III століття до н. е.).

Село Яківці засноване наприкінці XVII століття. Певний час Яківці були власністю полтавського полковника Павла Герцика. Після смерті Герцика селом володіли його дружина, а також син Григорій Герцик — з 1705 року полтавський наказний полковник. Під час Північної війни він приєднався до гетьмана Мазепи, а після розгрому шведсько-козацького війська під Полтавою за наказом російського царя Петра І усі маєтності у Герциків були відібрані.

Пізніше Яківці входили до складу Полтавської міської сотні Полтавського полку. На час перепису 17671769 років в Яківцях налічувалося 160 жителів. За даними перепису 1859 року у Яківцях Полтавського повіту — 328 жителів.

3 70-х років XIX століття тут був маєток дружини російського лікаря-хірурга і вченого Миколи Васильовича Скліфосовського — Софії Олександрівни.

У маєтку, який до смерті сина вченого мав назву «Відрада», Скліфосовський провів багато часу — з 1871 року проводив там літні відпустки, а останні чотири роки жив там постійно. Маєток Скліфосовських займав площу в 600 десятин. Господарство велося на винятково високому рівні: землеробство велося за восьмипільною сівозміною, запільні ділянки засівалися люцерною. Вирощувалися коні, велика рогата худоба, свині, птиця. Був плодовий промисловий сад, город, виноградник, пасіка на 15 вуликів, хмільник. На косогорах і в ярах висадження дуби, клена, берези.

Наприкінці XIX століття коштом Скліфосовського в Яківцях споруджено школу в пам'ять про сина Бориса, де селянські діти навчалися грамоті, сільському господарству, городництву, садівництву. Маєток Скліфосовських називали «Полтавською Швейцарією».

У своїй садибі Микола Скліфосовський і помер у 1904 році. Могила вченого нині знаходиться за адресою Виборзький провулок, 10. Дружина і дочка Скліфосовського були вбиті у 1919 році махновськими анархистами із загону Бібіка, який наступав на Полтаву. Зайнята денікінцями садиба більшовики поруйнували. Зберігся тільки будинок, де жив вчений.

У 1929 році Яківці були включені до складу Полтави.

101 яківчанин загинули на фронтах Другої світової війни. На вулиці Спартака в 1973 році встановлено пам'ятний знак на честь воїнів-земляків — жителів колишнього села.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]