Янніс Кірастас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Янніс Кірастас
Особисті дані
Народження 25 жовтня 1952(1952-10-25)
  Пірей, Греція
Смерть 1 квітня 2004(2004-04-01) (51 рік)
  Афіни, Греція
Громадянство  Греція
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
Греція «Олімпіакос»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1972–1981 Греція «Олімпіакос» 207 (4)
1981–1986 Греція «Панатінаїкос» 131 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1974–1985 Греція Греція 46 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1987–1988 Греція «Етнікос» (Елліноросон)
1988–1989 Греція «Месолонгіон»
1989 Греція «Проодефтікі»
1990–1991 Греція «Етнікос» (Пірей)
1991–1993 Греція «Проодефтікі»
1993–1994 Греція «Паніоніос»
1994–1995 Греція «Панарякос» (Аргос)
1995–1996 Греція «Етнікос» (Пірей)
1996 Греція «Паніліакос»
1997–1999 Греція «Паніліакос»
1999–2000 Греція «Панатінаїкос»
2000–2001 Греція «Іракліс»
2001 Греція «Панатінаїкос»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Янніс Кірастас (грец. Ιωάννης Κυράστας, 25 жовтня 1952, Пірей — 1 квітня 2004, Афіни) — грецький футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав за клуби «Олімпіакос» та «Панатінаїкос», з якими став семиразовим чемпіоном Греції та шестиразовим володарем Кубка Греції. Також грав за національну збірну Греції, з якою був учасником чемпіонату Європи 1980 року.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 25 жовтня 1952 року в місті Пірей. Вихованець футбольної школи клубу «Олімпіакос». Дебютував у першій команді 10 грудня 1972 року проти «Кавали». З командою з Пірея він зіграв у 223 іграх, з яких 16 у єврокубках. За цей час п'ять разів виборював титул чемпіона Греції і 3 національні кубки.

1981 року перейшов у стан принципового суперника, клуб «Панатінаїкос», за який відіграв наступні 5 сезонів. Граючи у складі «Панатінаїкоса» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще два титули чемпіона Греції та три кубки, а також доходив до півфіналу Кубка чемпіонів 1984/85. Загалом за клуб він провів 145 матчів, 14 з них у єврокубках. Завершив кар'єру футболіста виступами за команду «Панатінаїкос» в кінці 1986 року.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

15 листопада 1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Греції, замінивши Константіноса Йосіфідіса після перерви домашнього товариського матчу проти Кіпру (3:1)[1].

У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1980 року в Італії, де греки посіли останнє місце у своїй групі, а сам він провів два матчі, в яких вони поступилися Нідерландам (0:1) та Чехословаччині (1:3).

Остання гра Кірастаса за збірну закінчилася поразкою в Афінах від Польщі (1:4) в рамках провального відбору до чемпіонату світу 1986 року. Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 12 років, провів у її формі 46 матчів[2].

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру 1987 року, очоливши тренерський штаб невеликого клубу «Етнікос» (Елліноросон). Надалі тренував клуби «Месолонгіон», «Проодефтікі», «Етнікос» (Пірей), «Паніоніос», «Панарякос» (Аргос) та «Паніліакос».

1999 року прийняв пропозицію попрацювати у клубі «Панатінаїкос» і завоював із «зеленими» друге місце в чемпіонаті, ставши при цьому тренером року в Греції, після чого подав у відставку. Провівши решту року на посаді головного тренера «Іракліс», Янніс знову повернувся до «Панатінаїкоса», який тренував до грудня 2001 року. Попри вдалий виступ своїх підопічних у Лізі чемпіонів 2001/02, де команда сенсаційно виграла групу, Кірастас подав у відставку після домашньої поразки у чемпіонаті від ПАОКа (1:2).

Титули та досягнення[ред. | ред. код]

«Олімпіакос»: 1972/73, 1973/74, 1974/75, 1979/80, 1980/81
«Панатінаїкос»: 1983/84, 1985/86
«Олімпіакос»: 1972/73, 1974/75, 1980/81
«Панатінаїкос»: 1981/82, 1983/84, 1985/86

Смерть[ред. | ред. код]

5 березня 2004 року Кірастас був доставлений у критичному стані до лікарні. Він хворів на рідкісну хворобу Фурньє (хвороботворноу некротичну гангрену та поліорганну недостатність), яка була вже на просунутій стадії. 11 березня лікарі розпочали хірургічну обробки рани, сподіваючись, що це зможе зупинити розвиток сепсису. Після операції Янніс став виявляти перші ознаки поліпшення, здавалося, що він поступово приходить до тями й може дихати без допомоги спецтехніки. Вранці 29 березня його стан раптово погіршився, а 1 квітня він помер у відділенні інтенсивної терапії[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Greece vs Cyprus. eu-football.info. Процитовано 11 грудня 2022.
  2. ↑ Greece - Record International Players. www.rsssf.org. Процитовано 11 грудня 2022.
  3. ↑ Πάλλης, Κώστας. OLD FOOTBALL - Επαγγελματίας σε ένα βράδυ ο Κυράστας. www.oldfootball.gr (el-gr) . Архів оригіналу за 11 грудня 2022. Процитовано 11 грудня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Греція
«Панатінаїкос» – Тренери

Кемпбелл (1908–14) · Калафатіс (1914–16) · Бернс (1916–17) · Калафатіс (1917–23) · Ніколаїдіс (1923–28) · Форнер (1928–29) · Кюнстлер (1929–34) · Бем (1934–35) · Кюнстлер (1935–39) · Міякіс (1945–48) · Стрнад (1948–50) · Міякіс (1950–51) · Гейм (1951–53) · Глишович (1953–58) · Цолнаї (1958–59) · Міякіс (1959–60) · Гейм (1960–63) · Бобек (1963–67) · Гуттманн (1967) · Гогберг (1968) · Петропулос (1968–70) · Пушкаш (1970–74) · Бобек (1974–75) · Морейра (1975–76) · Гурський (1976–78) · Петропулос (1979) · Песаола (1979–80) · Аллен (1980) · Папаеммануїл (1980) · Сенекович (1980–81) · Петропулос (1981–82) · Ковач (1982–83) · Папаеммануїл (1983) · Цакос (1983) · Гмох (1983–85) · Пакерт (1985–86) · Івич (1986) · Даніїл (1986–88) · Бенгтссон (1988–89) · Бонєв (1989–90) · Даніїл (1990–92) · Осим (1992–94) · Роча (1994–96) · Галакос (1996) · Заєць (1996–97) · Даніїл (1997–99) · Роча (1999) · Кірастас (1999–2000) · Анастасіадіс (2000–01) · Кірастас (2001) · Маркарян (2001–02) · Сантуш (2002) · Маркарян (2002–03) · Шум (2003–04) · Щасний (2004–05) · Філакуріс (2005) · Малезані (2005–06) · Бакке (2006) · Велич (2006) · Муньйос (2006–07) · Пезейру (2007–08) · тен Кате (2008–09) · Ніопліас (2009–10) · Гмох (2010) · Феррейра (2010–12) · Роча (2012–13) · Фабрі (2013) · Вонортас (2013) · Анастасіу (2013–15) · Страмаччоні (2015–16) · Узунідіс (2016–18) · Доніс (2018–20) · Поятос (2020) · Сілаїдопулос (2020) · Белені (2020–21) · Йованович (2021–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Янніс_Кірастас&oldid=40555189