Яніс Рубертс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яніс Рубертс
фото Яніса Рубертса (близько 1922 року)
Народився25 травня 1874(1874-05-25)
Рига, Російська імперія
Помер1 листопада 1934(1934-11-01) (60 років)
Рига, Латвія
ПохованняGreat Cemeteryd
Країна Російська імперія
 Латвія
Місце проживанняРига, Київ
Діяльністьмедик
Відомий завдякиРектор Латвійського університету
Alma materДерптський імператорський університетd
Науковий ступіньдоктор медичних наук
ЗакладЛатвійський університет
Нагороди
орден Святого Станіслава II ступеня орден Святої Анни III ступеня орден Святого Станіслава III ступеня орден Трьох зірок

Яніс Рубертс (латис. Jānis Frīdrihs Jūlijs Ruberts, 25 травня 1874, Рига — 1 листопда 1934, Рига) — латвійський вчений-офтальмолог, освітній діяч, другий ректор Латвійського університету (1923 — 1925).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився Яніс Рубертс у містечку Болдерая, тоді Ліфляндської губернії (зараз це колишнє містечко – частина Риги) у родині заможного господаря.

У 1894—1899 роках він навчався на медичному факультеті Дерптського університету, по закінченню котрого працював в університетській офтальмологічній клініці (аж до 1904 року). Поєднував медичну практику з науковою роботою. В 1903 році захистив дисертацію з проблем очних хвороб.

1903 року отримав призначення у м. Звернигородку Київської губернії, де працював лікарем у притулку для незрячих. Під час роботи в цьому закладі Яніс Рубертс познайомився з професором Київського університету Володимиром Високовичем, котрий запросив його працювати на медичний факультет Київського університету Святого Володимира. Вчений працював у Київському університеті аж до 1922 року. Від 1915 був завідувачем клініки очних хвороб при Університеті.

1922 року переїхав до Латвії. Працював у Латвійському університеті (в 1923–1925 роках був ректором закладу). Помер у Ризі.

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Profesors Jānis Ruberts / sast. Sandra Ranka; bibliogr. red. Diāna Paukšēna; LU Bibliotēka. – Rīga: LU Akadēmiskais apgāds, 2007. – 112 lpp. (латис.)