Ян ван Бейлерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян ван Бейлерт
нід. Jan van Bijlert
При народженнінід. Jan Hermansz van Bijlert
Народження1597[1][2][…]
Утрехт[4]
Смерть1671[1][2][…] або 13 листопада 1671(1671-11-13)
 Утрехт[4]
Країна Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів
Діяльністьхудожник
Напрямокбароко
Роки творчості1624[6]1671[6]
ЧленBentvueghels
ТвориThe lute playerd, Portrait of a womand, Woman prayingd і The Feast of the Godsd
Роботи в колекціїМузей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Оклендська галерея мистецтвd, Центральний музей Утрехта[7], Амстердамський музейd, Museum Catharijneconventd, Рейксмузей, Художній музей Волтерс, Державний музей мистецтв, Художня галерея Нового Південного Уельсу, Національна галерея, Національний музей у Варшаві, Musée des Beaux-Arts d'Orléansd, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей, Rijksmuseum Twenthed, Музей образотворчих мистецтв, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Ермітаж, Гаазький муніципальний музей, Музей Нортона Саймона, Королівські музеї витончених мистецтв[8], Landesmuseum Hannoverd, Музей герцога Антона Ульріха, Музей фюрера, Берлінська картинна галерея, Ulster Museumd, Musée des Beaux-Arts de Quimperd, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Ліонський музей красних мистецтв, Museumslandschaft Hessen Kassel, Aartsbisschoppelijk Museumd, Музей Ізраїлю, Національна галерея, Royal Pump Roomsd, The Tullied, Музей Боуз, Національний музей Кардіффа, Музей мистецтв Індіанаполіса, Musée de la Cour d'Ord, Chrysler Museum of Artd і Музей Бойманса - ван Бенінгена[9]
Автограф

CMNS: Ян ван Бейлерт у Вікісховищі

Ян Германс ван Бейлерт (нід. Jan Hermansz van Bijlert; 1597, Утрехт — 1671 або 13 листопада 1671(1671-11-13), Утрехт) — голландський живописець Золотої доби голландського мистецтва, один із утрехтських караваджистів. Близько чотирьох років провів у Італії, в Римі став одним із засновників товариства північних художників «Перелітні птахи»[10].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в Утрехті, в сім'ї майстра з виготовлення вітражів Германа Бернтса ван Бейлерта. Можливо, пройшов початкове навчання в батька. Згодом став учнем Абрагама Блумарта. Як і інші художники з Утрехту, подорожував Францією та Італією.

Два роки жив і працював у Парижі та пів року в Екс-ан-Провансі. 1621 року жив на Віа Маргутта в Римі. Навесні 1623 року в Римі разом із Корнелісом ван Пуленбургом і Віллемом Молейном став одним із засновників товариства «Перелітні птахи» — спільноти або «братства» іноземних художників, які прибували в католицький Рим із північних країн (переважно з Нідерландів та Німеччини). У групі було прийнято давати художникам нові імена, так зване «вигнуте ім'я». Ім'я ван Бейлерта було «Еней» (Aeneas). У Римі він був також відомий як Джованні Білардо (Giovanni Bilardo).

До 1625 року повернувся в Утрехт, одружився. 1630 року став членом утрехтської гільдії Святого Луки[en] і реформатської церкви. Від 1632 до 1637 року був деканом гільдії, а 1634 року його призначено регентом церкви Святого Іова. 1639 року допоміг заснувати «Школу живописців» (Schilderscollege), де також став регентом.

Помер в Утрехті. Похований 13 листопада 1671 року в церкві Святого Миколая (Nicolaïkerk) в Утрехті[11].

Творчість

[ред. | ред. код]

Був плідним художником, залишив близько двохсот картин. Після повернення з Риму він, як і інші утрехтські живописці, які потрапили під вплив творчості Караваджо, писав у «караваджистському» стилі. Особливість ранніх картин Бейлерта проявляється у використанні сильної світлотіні, зображенні фігур великим планом та натуралістичності в деталях.

Писав і далі в тому ж стилі протягом 1620-х років. Близько 1630 року звернувся до більш класичної манери, можливо, під впливом Корнеліса ван Пуленбурга. Фарби стали світлішими, а сюжети піднесенішими. В 1630-ті роки писав також композиції з невеликими фігурками, які зазвичай зображували побутові сценки в тавернах, борделях або сцени домашнього музикування. Також писав портрети видатних громадян Утрехта: бургомістрів та депутатів, регентів та старшин ремісничих цехів.

Серед його учнів були Бартрам де Фуш'є[nl], Людольф Лендерц де Йонг[en], Йоганнес де Вер, Маттеус Вейтманс[en] та Абрагам Віллартс[ru].

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #119248972 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. RKDartists
  4. а б Зведений список імен діячів мистецтва — 2019.
  5. Kunstindeks Danmark
  6. а б RKDartists
  7. https://www.centraalmuseum.nl/nl/maker/jan-van-bijlert
  8. https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-bijlert-jan-1
  9. колекція Бойманса онлайн — 2010.
  10. Thieme / Becker. Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. — E.A. Leipzig, 1899
  11. Jan van Bijlert at the RKD (Netherlands Institute for Art History) Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2023. Процитовано 28 липня 2024.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)