Нижні країни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Австразія Фризьке королівство
бл. 600–734
Імперія Каролінгів
бл. 800–843
  Blason Nord-Pas-De-Calais.svg
графство Фландрія
IX століття – 1384
Лотарингія, потім Нижня Лотарингія 855–954–977 рр.
Wappen Bistum Lüttich.png
Князівство-єпископство Льєж
+

Князівство Stavelot- Malmedy
+
Blason ville be Bouillon.svg
Герцогство Бульйонське

X століття
– 1795
Інші феодальні держави Arms of the Grand Duchy of Luxembourg.svg
Графство Люксембург
963–1384
X–XIV століття
Blason fr Bourgogne.svg
Бургундські Нідерланди
Герцогство Люксембург
1384–1443
1384–1482
 

Flag of the Low Countries.svg
Габсбурзькі Нідерланди
1482–1795
(Сімнадцять провінцій, Бургундський округ)

Іспанські (Південні) Нідерланди
1549–1713
  Prinsenvlag.svg
Голландська республіка
1581–1795
Flag of Austrian Low Countries.svg
Австрійські Нідерланди
1713–95
єпископство Льєж (революція)
1789–92
Flag of the Brabantine Revolution.svg
Бельгійські сполучені штати 1790
   

Flag of France.svg
Перша французька республіка
1795–1804
Flag of the Batavian Republic.gif
Батавська республіка
1795–1806
Перша Французька імперія
1804–15
Flag of the Netherlands.svg
Королівство Нідерланди
1806–10
 
Flag of the Netherlands.svg
Об’єднане королівство Нідерланди
з 1815 року
   
Flag of Belgium.svg
Королівство Бельгія
з 1830 року
Flag of Luxembourg.svg
Велике герцогство Люксембург
з 1839 року
Нідерланди
Нижні країни. Світлина з космосу.

Нижні країни (нід. De Lage Landen) — історичні землі в дельтах Рейну, Шельди та Маасу, які охоплювали територію сучасних Нідерландів, Бельгії, Люксембургу і, частково, Франції та Німеччини. Термін здебільшого застосовується щодо історії пізнього Середньовіччя і початкового періоду нової історії, коли формувалися централізовані держави, а влада належала спадковій знаті.

Після розпаду Серединного королівства у його північній частині утворилася Нижня Лотарингія. Коли ця держава припинила існування, регіон потрапив пів владу могутніх сусідів. Його перейменували у Бургундські Нідерланди, а потім у Габсбурзькі Нідерланди. Область називали також до 1581 Сімнадцятьма провінціями. Пізніше її південна частина отримала назви Іспанських Нідерландів та Австрійських Нідерландів. У північній частині регіону утворилася Нідерландська республіка. Два рази землі регіону об'єднувалися в єдину державу: Сімнадцять провінцій у 16 ст. та Сполучене Королівство Нідерланди у 19 ст.

Щодо сучасних держав Бенілюксу термін Нижні країни не вживається, оскільки історичний регіон дещо ширший.

У 11 ст. на території регіону почали швидко зростати міста, й він став нарівні з північною Італією областю з найвищою густотою населення в Європі.

Незважаючи на різноманітність регіону, йому були притаманні спільні риси. Держави регіону мали вихід до моря, і таким чином до торгівлі та риболовства. Більшість населення розмовляло середньовіковими діалектами нідерландської мови, хоча в деяких його частинах переважала французька або валлонська мова.

Характерною особливістю була слабка, ледь не номінальна залежність від феодалів. Містами управляли цехи та міські ради, а їхні відносини з королями і герцогами регулювалися строгими кодексами прав, які детально описували, що може й чого не може вимагати правитель.

Весь регіон був одним із найрозвинутіших в економічному сенсі в Європі поряд із італійськими містами державами Венецією та Генуєю. Його сила опиралася на торгівлю й виробництво, а тому в регіоні створювалися найсприятливіші умови для вільного потоку товарів[1].

Виноски[ред.ред. код]

  1. Фернан Бродель. Матеріальна цивілізація, економіка і капіталізм, XV - XVIII ст. / Пер. з фр. Г.Філіпчук. - К.: Основи, 1997. ISBN 966-500-215-5