Яцек Комуда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яцек Комуда
пол. Jacek Komuda
Яцек Комуда у 2007 році
Ім'я при народженніJacek Komuda
Народився23 червня 1972(1972-06-23) (52 роки)
ГромадянствоПольща Польща
Діяльністьпрозаїк
Сфера роботилітература[1], публіцистика[1], історія[1], гра[1] і комп'ютерна гра[1]
Alma materZeromski's Lycéed і Варшавський університет[2]
Мова творівпольська
Роки активності1991
Напрямокпроза
Жанрфантастичний роман, повість, оповідання, історичний роман
Magnum opus«Богун»
Сайт: komuda.valkiria.net

CMNS: Яцек Комуда у Вікісховищі

Яцек Лех Комуда (пол. Jacek Lech Komuda, 23 червня 1972) — польський письменник-фантаст та автор історичних творів. Дія більшості творів письменника відбувається в шляхетську епоху Польщі.

Біографія

[ред. | ред. код]

Яцек Комуда народився у 1972 році, за освітою є істориком. Перше оповідання під назвою «Чорна цитадель» (пол. Czarna Cytadela) він опублікував у журналі «Nowa Fantastyka» ще в 1991 році, проте повноцінну письменницьку кар'єру розпочав у 1999 році. Більшість творів Комуди описують історію середньовічної Польщі шляхетських часів, а головним героєм багатьох його творів є Яцек Дидинський — шляхтич-авантюрист. Перший роман письменника «Вовче гніздо» (пол. Wilcze gniazdo) вийшов друком у 2002 році. У 2005 році письменник розпочав цикл творів про життя Франсуа Війона романом «Іменем бестії» (пол. Imię bestii). У 2006 році Комуда опублікував один із найвідоміших своїх романів «Богун» (пол. Bohun), у якому розповідається про часи повстання під проводом Богдана Хмельницького. У 2007 році письменник опублікував фентезійний роман «Ланьцутський чорт» (пол. Diabeł łańcucki). У цьому ж році Комуда опублікував роман на морську тематику «Галеони війни» (пол. Galeony wojny), який отримав премію імені Леоніда Теліги.[3][4] У 2009 році Комуда розпочав цикл творів «Орли на Кремлі» (пол. Orły na Kremlu), в якому описуються часи Лжедмитрія I. У 2021 році письменник опублікував роман про Завішу Чорного «Чорні хрести» (пол. Czarne krzyże).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Цикл «Франсуа Війон»

[ред. | ред. код]
  • Іменем бестії (пол. Imię bestii, 2005)
  • Єресіарх (пол. Herezjarcha, 2008)

Цикл «Орли на Кремлі»

[ред. | ред. код]
  • Самозванець т.1 (пол. Samozwaniec tom 1, 2009)
  • Самозванець т.2 (пол. Samozwaniec tom 2, 2010)
  • Самозванець т.3 (пол. Samozwaniec tom 3, 2011)
  • Самозванець т.4 (пол. Samozwaniec tom 4, 2013)
  • Московська ледащиця (пол. Moskiewska ladacznica, 2017)

Інші романи

[ред. | ред. код]
  • Вовче гніздо (пол. Wilcze gniazdo, 2002)
  • Богун (пол. Bohun, 2006)
  • Ланьцутський чорт (пол. Diabeł łańcucki, 2007)
  • Галеони війни (пол. Galeony wojny, 2007)
  • Вигнанець (пол. Banita, 2010)
  • Хрестоносна заметіль (пол. Krzyżacka zawierucha, 2010)
  • Зборовський (пол. Zborowski, 2012)
  • Чорні хрести (пол. Czarne krzyże, 2021)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
  2. https://instytutksiazki.pl/literatura,8,indeks-autorow,26,jacek-komuda,97.html?filter=K
  3. Wręczono Nagrody im. L. Teligi (пол.). zagle.se.pl. 10 серпня 2009. Процитовано 22 червня 2019.
  4. Sienio (pseud.) (26 липня 2009). "Galeony wojny" nagrodzone! (пол.). paradoks.net.pl. Процитовано 22 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]