Ящуржинський Хрисанф Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ящуржинський Хрисанф Петрович
Хрисанф Петрович Ящуржинский (1852 -1923).jpg
Народився 19 березня 1852(1852-03-19)
Молодецьке, Маньківський район, Черкаська область
Помер 1923
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність археолог
Alma mater Київський національний університет імені Тараса Шевченка і Варшавський університет
Сфера інтересів археологія, етнографія, педагогіка

Ящуржи́нський Хриса́нф Петро́вич (1852, с. Молодецьке — 1923) — український археолог, етнограф, педагог.

Життєпис[ред. | ред. код]

Хрисанф Ящуржинський народився 31 (19 березня) 1852 року в с. Молодецьке Уманського повіту, у родині священика Петра Григоровича Ящуржинського.

Навчався в Київському і Варшавському університетах на слов'яно-російському відділенні історико-філологічного факультету.

Педагогічну діяльність розпочав у Криму, де викладав спочатку в Керченському-Кушниківському жіночому інституті, пізніше — у сімферопольській чоловічій гімназії та Сімферопольській жіночій гімназії. Згодом переїхав до Одеси, де почав викладати в Одеському інституті імені імператора Миколи I та жіночій гімназії.

Був членом наукових товариств:

Після виходу на пенсію, залишив Одесу і в 1911 році повернувся до рідного села. Хрисанф Петрович Ящуржинський, за даними письменника-краєзнавця з Одеси Григорія Зленка, помер восени 1923 року. Він не був одружений та не мав дітей.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Викладацьку діяльність Хрисанф Ящуржинський поєднував з науковою. Він писав статті, реферати, збирав фольклорний матеріал, співпрацював з часописом «Кіевская старина».

На пенсії продовжив фольклорно-етнографічні дослідження в с. Молодецьке, написав історичний нарис про м. Умань (вийшов з друку в 1913 році).

Праці[ред. | ред. код]

  • (рос.)«Социально-политическое учение Гуса» («Варшавские университетские известия», 1878 и отдельно);
  • (рос.)«Лирические малорусские песни, преимущественно свадебные, сравнительно с великорусскими» («Русский филологический вестник», 1880 и отдельно);
  • ряд етнографічних статей у журналі «Кіевская старина» (з 1888) і багато археологічних нотаток у «Звістках Таврійської Ученої Архівної Комісії» (рос. Известия Таврической учёной архивной комиссии).

Джерела[ред. | ред. код]