Ґалан Володимир

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ґалан Володимир
Народився 3 квітня 1893(1893-04-03)
Глиняни, Перемишлянський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер 3 липня 1978(1978-07-03) (85 років)
Філадельфія, Пенсільванія, США
Поховання Український цвинтар святої Марії (Фокс Чейз)
Країна  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність громадський активіст, військовослужбовець
Знання мов українська, німецька і польська

Гала́н Володи́мир (3 квітня 1893, м. Глиняни —3 липня 1978, Філадельфія) — український військовик, громадський діяч у США. Поручник артилерії УГА.[1]

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 3 квітня 1893 року в містечку Глиняни у Галичині, нині місто Золочівського району Львівської області (тоді Перемишлянський повіт, Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина).

Під час Першої світової війни — старший лейтенант австрійської армії, від 1918 року — старшина (офіцер) Української Галицької армії. Батарея під командуванням В. Ґалана брала участь у визволенні Бучача від польських окупантів під час Чортківської офензиви УГА, зокрема, відбила сильну атаку уланів[2]. Згадував: під час війни взимку 1919—1920 років між станціями Махнівка — Калинівка (тепер Вінницька область) було помічено кілька вантажних вагонів, в яких перебували повно замерзлих трупів хворих вояків УГА[3]. Емігрував до США, де довгі роки був директором Злученого Українсько-Американського Допомогового Комітету (ЗУАДК). Автор книжки спогадів із часів українських визвольних змагань «Батерія смерти» (вийшла у видавництві «Червона Калина)».

Помер 1978 року у Філадельфії, штат Пенсільванія, США. Похований на українському католицькому цвинтарі Фокс Чейз там же.

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Батерія смерти. — Нью-Йорк, 1968. — 240 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Бойові дії артилерійських полків Галицької армії на фронтах українсько-польської та більшовицько-української воєн (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2013. Процитовано 21 листопада 2013.
  2. М. Литвин, К. Науменко Історія ЗУНР… — С. 196.
  3. М. Литвин, К. Науменко Історія ЗУНР… — С. 275.

Література[ред. | ред. код]


Посилання[ред. | ред. код]