1-207-7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

1-207-7 — проєкт двоповерхового гуртожитку загальнорадянської серії типових цегляних будинків 1-207. Розроблений наприкінці 1940-х років у московському відділі інституту Союзтопстройпроект міністерства будівництва паливних підприємств, головний архітектор — Л. Б. Каток, архітектор — Л. М. Киселевич[ru]. Будинки проєкту зведені в Україні, Росії, Білорусі.[1]

Опис проєкту[ред. | ред. код]

Розміри основного об'єму 44,2×12,8 м. Житлова площа 536 м² при пічному опаленні або 548 м² при централізованому. Висота поверху 2,83 м від підлоги до стелі, 3,15 м від підлоги до підлоги. Висота цоколю 0,7 м, висота до карнизу 7 м, висота до гребня 11 м.[2][3]

Пізнавальною особливістю проєкту є портик з чотирма прямокутними колонами з галерейним балконом на другому поверсі і без фронтону.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]