Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
2-06-04 (ЦІТП № 1905 ) — типовий проєкт клюбу на 300 місць, архітектор К. К. Бартошевич . Вперше реялізовано 1947 року[1] , будівлі за проєктом будувалися до початку 1960-х років в Росії, Україні, Білорусі, Естонії, Грузії, Казахстані та Таджикистані.[2]
Являє собою триповерхову будівлю з портиком з 6 колонами і двома напівкруглими нішами для скульптур. Задня фасада з невеликим курдонером і лоджією на другому поверсі з 6 колонами.
клюб Миронівської ТЕС, задній фасад
Калуш , ПК «Мінерал», 1953
задній фасад ПК «Мінерал»
Суми , БК
«Хімік» , 1953—1954
Суми, БК «Хімік», задній фасад
Сіверськ, центр культури, задній фасад
Білозерське , центр культури та дозвілля
Щастя , ПК будівельників, 1957
Бахмутський міський народний дім, 1957, до 1998 будинок культури заводу кольорових металів
Бахмутський міський народний дім, задній фасад
Херсон , ПК Нафтовиків, 1959, зруйнований російським обстрілом
Сміла , БК залізничників, 1962
курдонер БК у Смілі
Новомосковськ , ПК ім. О. Гончара
Лутугине , БК ім. Шевченко
БК ім. Чехова шахти № 10
Сніжнянська
будівлі в іншіх країнах [ ред. | ред. код ]
Естонія,
Кохтла-Ярве , селище Сомпа, 1955
Росія, ПК
Новочеркаського завода синтетичних продуктів, нині ПК Жовтневого мікрорайона, 1956
громадські
школи
1930-х—1950-х
1960-х—1980-х
дитячі садки
заклади культури
кінотеатри
лікарні
їдальні
універмаги
автовокзали