111-94 (серія будинків)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пʼятиповерховий будинок 94 серії. Селище Дослідницьке, Київщина

111-94  (94 Серія)— серія великопанельних житлових будинків для будівництва в містах та селищах України розробки Укрміськбудпроєкту. Одна з найпоширеніших серій панельних будинків в Україні. Призначалися для будівництва в північних, центральних та південних районах України зі звичайними ґрунтовими умовами будівництва, а також з просадковими грунтами.

Малоповерхові будинки [1]: Основний варіант - двоповерхові та чотирьохповерхові будинки (для містечок та сільської місцевості) та п'ятиповерхові будинки (для міст та містечок), зазвичай зустрічаються в Харківській, Полтавській та Київській областях. Значна частина панелей будинків вироблена на ДБК в м. Лозова. Південний варіант зустрічається в Криму та Херсонській області. Вироблявся на ДБК в м. Яни Капу ( до 2023 р. Красноперекопськ).

9-ти поверехові будинки [2]: Вироблялися на різних ДБК України. В 90х роках почали з'являтися 10-ти поверхові будинки.

Для Білої Церкви місцевою філією інституту УкрНДІПроЦивільСільБуд був розроблений варіант серії 111-94-Б.[1]

Декілька 9-поверхових будинків серії 111-94-Б було збудовано і в Києві на масивах Микільська Борщагівка, Виноградар і Мостицький.

Історія[ред. | ред. код]

Серія розроблена Укрміськбудпроєктом (м. Харків) у 1970х роках. Архітектори І. Коган, І. Загранична, Н. Ісмаєва, Д. Морозов.

Будувалися у 1976 — 1990-х роках, (Варіант 111-94-Б до кінця 2015 р.)

Характеристики[ред. | ред. код]

Зовнішні стіни: одношарова легкобетонна панель (товщина — 0,3 та 0,35 м); Внутрішні стіни: плоска з/б панель (товщина — 0,12, 0,14 та 0,16 м); Перегородки: цегла, гіпсоблок; Несучі стіни: поперечні; Матеріал перекриттів: плоска залізнична панель (товщина — 0,1 або 0,16 м) розміром /на кімнату/ з опиранням по контуру; Зовнішній вигляд фасаду: пофарбований, найчастіше - білий; Тип покрівлі: плоска, покриття — м'яке, рулонне, тришарове — (руберойд), з внутрішнім водостоком. В під'їзді 9-поверхових будинків один пасажирський ліфт, а також сміттєпровід на міжповерховому майданчику.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Г. Г. Возный. Микрорайон № 3 в Белой Церкви // Строительство и архитектура. — 1980. — № 1-6. — С. 13.