1-464

1-464 — серія великопанельних житлових будинків в СРСР, розроблена інститутом Гіпробудіндустрія в 1958—1959 роках. Будувалась по всій території СРСР з кінця 1950-х до 1970-х років, а модифікації — з середини 1960-х до кінця 1990-х років.

Серія 1-464 визнана досить вдалою серед панельних хрущовок.

Значення

При будівництві міста Братська головний інженер БратськГЕСбуду А. М. Гіндін наполіг, щоб людей селили не в дерев'яних будинках, а в п'ятиповерхівках. 464-а серія хрущовок допомогла тоді вирішити це завдання. А вже згодом їй на зміну прийшли інші проекти типового житла. Коли будівельники Братська завітали до Бразилії великого архітектора Оскара Німейєра, вони перед ним намагалися виправдовуватися: «Ви знаєте, у нас ці п'ятиповерхові будинки… чи то справа у вас у Бразилії — прогресивна архітектура». А Німейєр відповів: «Коли будував місто Бразиліа, я мріяв, щоб туди люди з фавел переїхали. Ви це завдання вирішили, а ми ні. Так, я побудував прекрасне місто, в якому оселилася еліта, а фавели як були, так і залишилися».

Опис

Конструкція

Будинки багатосекційного типу, найчастіше зустрічаються 4-секційні. Будинок складається з торцевих та рядових секцій.

Висота будинку 5 поверхів, нерідко — 9 поверхів (з 1966), рідше 3 або 4 поверхи. Перший поверх житловий.

В основу рішення будинків серії 1-464 покладено перехресно-стінну конструкційну систему. Зовнішні стіни — 1- та 3-шарові залізобетонні панелі завтовшки від 21 до 35 см залежно від кліматичного району будівництва. Зовнішні панелі — з «вузьким кроком», шириною 2,6 та 3,2 метра. Панелі гладкі фарбовані, або нефарбовані з гравійною обсипкою. Балкони розташовані на панелях завширшки 3,2 м.

Перекриття — суцільні залізобетонні плити завтовшки 10 см. Перегородки — залізобетонні, суцільного перерізу, товщиною 12 см.

Дах плоский суміщений, невентильований. Дах виходить за стіни «козирком» і покритий рулонним бітумним матеріалом. Водостоки зовнішні або відсутні. Технічний поверх (горище) відсутня. Висота стелі 2,5 м.

Комунікації

Опалення — центральне водяне, холодне водопостачання — централізоване, каналізація — централізована. Гаряче водопостачання — централізоване або локальне (газові колонки), в останньому випадку в конструкції будинку передбачені димарі. Вентиляція — на кухні та в санвузлі, вентканали розташовані в стіні між санвузлом та кухнею.

Квартири оснащені ванною та газовою кухонною плитою, за відсутності газифікації — електричною.

Ліфт та сміттєпровід переважно відсутні, окрім серій 9-поверхових модифікацій 1-464д, 1-464А.

Квартири

У будинках присутні одно-, дво- та трикімнатні квартири. На сходовому майданчику розташовано 4 квартири. У торцевих секціях набір квартир 1-1-2-3 або 1-2-2-2, у рядових 1-2-3-3 або 2-2-2-3.

Кількість кімнат	Загальна площа, м²	Житлова площа, м²	Площа кухні, м²
1	28-31	16-18	від 5
2	39-46	27-35	5,6-6,3
3	55-62	40-47	5,6-6,3

Кімнати у 2-кімнатних та 3-кімнатних квартирах суміжні, у кутових квартирах — роздільні. Санвузол суміщений у всіх квартирах.

Типові проекти заводів

Для виробництва комплектів виробів серії 1-464 інститутом «Гіпробудіндустрія» у 1959 році було розроблено типові проекти заводів. Авторами цих проектів заводів були інженери Ст. А. Гірський, Н. М. Гайсинський, М. З. Окунь, О. А. Сусніков, М. І. Вітальєв та Н. М. Антощенко.

Переваги і недоліки

Модифікація 1-464А-51 на Оболоні, Богатирська 20 після влучання артилерійського снаряду 2022 року

Переваги:

1. Перехресно-стінна конструкція будівлі міцніша і довговічніша, ніж у іншої популярної серії хрущовок 1-335, що використовує «неповний каркас».
2. Порівняно з іншими серіями хрущовок — практично скрізь присутні балкони.
3. Більша кількість трикімнатних квартир порівняно з поширеними модифікаціями цегляних хрущовок 1-447.
4. Житлові будинки серії 1-464, як правило, знаходяться в районах «середнього поясу» міст з добре розвиненою інфраструктурою та транспортною доступністю.

Недоліки:

1. Неможливість перепланування квартири через наявність внутрішніх несучих стін. Можливий демонтаж лише двох стін санвузла та деяких перегородок.
2. Низька теплоізоляція зовнішніх стін.
3. Погана звукоізоляція усередині будинку.
4. Плоска м'яка покрівля має невисокий термін служби (10-15 років). Влітку дах сильно нагрівається.
5. Суміжні кімнати в трикімнатних та найбільших за площею (44-46 м²) двокімнатних квартирах. «Вагонні» пропорції кімнат у формі витягнутого прямокутника з вікном на меншій стороні.
6. Тісний передпокій.
7. Як і у всіх хрущовок — малий розмір кухні.
8. Дуже маленькі сходові майданчики навіть у порівнянні з деякими серіями хрущовок (у 2 рази менше, ніж у майже ідентичної планування серії 1-335).
9. При варіанті компонування з переважанням двокімнатних квартир (у торцевих секціях 1-2-2-2, а в рядових 2-2-2-3) всі квартири, крім кутових, виходять на один бік світла.

Модифікації

Макет 1-464А-20

У 1960 р. інститутом Гіпробудіндустрія було проведено роботу з коригування проектів, у результаті якої випущено відкориговані креслення проектів з індексом «А». У 1963—1964 pp. на її основі інститутом ЦНДІЕП Житла розроблено покращену серію 1-464А з індексами 14..18.

У будинках серії 1-464А-14…18 скорочено кількість прохідних кімнат, з'явилися окремі санвузли, двокімнатні квартири з двосторонньою орієнтацією («орні»). Тому будинки цих модифікацій є «перехідними» — від «хрущовок» до «брежнівок». У кутових секціях могли розташовуватись чотирикімнатні квартири з двома малометражними кімнатами вздовж торцевої стіни. На сходовому майданчику три квартири. Зовні будинок можна відрізнити по спарених балконах з боку під'їздів та зменшеної кількості балконів на зворотному боці, а також найчастіше по невеликих під'їзних вікнах.

У 1965—1968 рр. у Києві активно будували 9-поверхову модифікацію 1-464А-20. За свою симетричну прямокутну форму прозвані «коробочками». Відрізнялися від інших панельних будинків — розміщенням сходів і ліфту у глибині будинку.

У 1965—1966 pp. ЦНДІЕП Житла було конструктивно перероблено діючу серію 1-464А та значно розширено номенклатуру проектів житлових будинків. Таким проектам було надано індекс «Д». Такі будинки вже належать до «брєжнєвських».

На основі серії 1-464Д була розроблена серія 111—121 (початкова назва 1-464М). Конструкції будинків 111—121 були уніфіковані з 1-464Д, що дозволяло спростити переналагодження домобудівних комбінатів. Планування квартир було повністю перероблене, площа дво- та трикімнатних квартир збільшилася на 8-12 м ², тому 111—121 відноситься до досить комфортних пізньобрежневських серій («нове планування»).

Галерея

• 
  м. Дніпро, Слобожанський просп., 73
• 
  Кривий Ріг, просп. Миру, 7, 1974 – серія 1-464Д-83

1-464А

• 
  м. Дніпро, вул. Воскресенська, 2а
• 
  м. Дніпро, вул. Воскресенська, 2а
• 
  Маріюпіль, просп. Миру, 87а, знесений російськими окупантами на початку 2023

1-464А-20

Прямокутний (20×16,7 м) у плані 9-поверховий будинок на 54 двокімнатних помешкання, прозваний «коробочка». Характерною відмінністю проєкту є атріум на всю висоту. Сходові прогони проходять усередині атріуму навколо ліфту. Природнє освітлення атріуму відбувається через вікна зі склоблоками у стінах надбудови. Поширений здебільшого у Києві, також у Дніпрі, Донецьку, Львові, Вінниці та деяких містах Росії. Висота поверху 2,7 м.

• 
  макет
• 
  Київ, вул. Борщагівська, 4, 6 і 8, 1966 р.
• 
  Київ, вул. Борщагівська, 8, далі 6 і 4, 1966 р.
• 
  Київ, Воскресенка, Воскресенський просп. 12/92 просп. Алішера Навої, 1966 р.
• 
  Київ, Дарниця, бульвар Верховної Ради, 8/20 вул. Будівельників, 1966 р.

1-464Д-Э193

16-поверховий будинок, поширений у м. Дніпро, а також містах Росії Владивосток, Вороніж, Нововороніж і Кемерово.

будинки на масиви Перемога в Дніпрі

Архітектори О. Г. Хавкін, М. Б. Кудрявський, С. Є. Зубарєв, В. Г. Сотніков і Є. Б. Яшунський. Відрізняються фігурними елементами фасади.

• 
  бульвар Слави, 10 і просп. Героїв, 20
• 
  просп. Героїв, 20, балькони квартир
• 
  бульвар Слави, 10, балькони сходів