18-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
18-й Богемський піхотний полк «ерцгерцог Леопольд Сальватор»
На службі 16821918
Країна  Священна Римська імперія
Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Тип піхота
Штаб–квартири Градець-Кралове (1891; 1910—1914),
Терезін (1899),
Оломоуць (1899—1906),
Бруніко (1907—1909)
Оборонець Ерцгерцог Леопольд Сальватор
Кольори          
Марш 18er-Reisinger-Marsch (Regimentsmarsch des k.u.k. böhmisches IR. Nr. 18) на YouTube
Війни/битви Австро-турецькі війни,
Семирічна війна,
Наполеонівські війни,
Угорська революція (1848—1849),
Австро-італо-французька війна,
Австро-італійська війна (1866),
Окупація Боснії і Герцоговини,
Перша світова війна
Командування
Визначні
командувачі
Фрідріх Австрійський, герцог Тешенський

18-й Богемський (чеський) піхотний полк «ерцгерцог Леопольд Сальватор»(нім. k.u.k. Böhmisches Infanterieregiment Nr. 18, IR. 18) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія[ред. | ред. код]

Полк було створено 1 квітня 1682 року едиктом імператора Леопольда I під назвою Лотарингзький піший полк (нім. Lothringen zu Fuß). Чисельність полку складала 2300 військовослужбовців. В 1769 р. полку присвоєно номер 18.

Штаб–квартири: Яромерж (1873), Градець-Кралове (1891; 1910—1914), Терезін (1899), Оломоуць (1899—1906), Бруніко (1907—1909). Округ поповнення: Градець-Кралове (№ 18), на території 9-го армійського корпусу.[1][2]

Бойовий шлях[ред. | ред. код]

Під час Першої світової війни полк брав участь в битвах з росіянами протягом 19141915 рр., зокрема, в Галицькій битві та Горлицькому прориві. Брав участь у Третій битві при Ізонцо.

Склад[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 75 % — чехи;
  • 23 % — німці;
  • 2 % — інші національності.[1][2]

Почесні шефи[ред. | ред. код]

  • 1682—1698: Леопольд I, герцог Лотарингії;
  • 1698—1705: Йозеф Лотарингський;
  • 1705—1706: Йоганн Адам фон Ветцель;
  • 1706: Йоганн Ернст Гофман фон Ейдліц;
  • 1707—1714: Франц Ксавер граф Зонненберг і Гайндль;
  • 1714—1716: Йоганн Дамьян, герцог Сікінгенський;
  • 1716—1719: Йоганн Герман фон Нессельроде;
  • 1719—1742: Фрідріх Генріх фон Зекендорф;
  • 1742—1773: Ернст Дітріх Грабе, маршал Бурггольцхаузена;
  • 1773—1791: Якоб Фрідріх фон Брінкен;
  • 1791—1808: Патрік Ерл Стюарт;
  • 1808—1809: Костянтин Д'Аспре;
  • 1821—1840: фельдцейхмейстер Венцель Алоїз фон Ліліенберг;
  • 1840—1848: фельдмаршал-лейтенант Максиміліан Райзінг фон Райзінгер;
  • 1848—1892: великий князь Костянтин Романов;
  • 1892—1918: ерцгерцог Леопольд Сальватор.

Іншими почесними шефами були:

  • 1849—1853: генерал кавалерії Ойген Ісідор фон Фалькенгайн;
  • 1853—1868: генерал кавалерії Карл Перглер фон Перглас.

Командування[ред. | ред. код]

  • 1859—1873: полковник Карл Хервай фон Кірхберг;
  • 1873: полковник Адольф Тейтшенбах фон Еренруе;
  • 1879: полковник Теодор фон Ріш;
  • 1879—1882: полковник Фрідріх Австрійський, герцог Тешенський;
  • ?–1891: полковник Йозеф фон Калівода;
  • 1892–?: полковник Гуго Шеріау;
  • ?–1899: полковник Густав фон Віттіх;
  • 1899—1902: полковник Едуард фон Сіберт;
  • 1902—1905: полковник Карл Санднер фон Зендбург;
  • 1905—1908: полковник Камілло Ребенштейнер фон Бланкенфельд;
  • 1908—1912: полковник Густав фон Мальцер;
  • 1912—1914: полковник Франц Отахаль фон Оттенгорст;

Підпорядкування[ред. | ред. код]

В 1891 році полк входив в склад 20-ї піхотної бригади 10-ї піхотної дивізії, а 4-й батальйон був в розпорядженні 6-ї гірської бригади 18-ї піхотної дивізії.

В 1899 році полк підпорядковувався 57-й піхотній бригаді 29-ї піхотної дивізії. З 1899 по 1906 рр. перебував у складі 10-ї піхотної бригади 5-ї піхотної дивізії, а 2-й батальйон в 58-ї піхотнії бригаді 29-ї піхотної дивізії.

Однострій[ред. | ред. код]

Пам'ять[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 25 липня 2022.
  2. а б IR 18 | kuk XIV. Korps "Edelweiss" (de-DE) . Процитовано 25 липня 2022.