Невесинє
| Місто | |||
|---|---|---|---|
| Невесинє Nevesinje/Невесиње | |||
 Вид на місто | |||
| |||
| Координати 43°15′31″ пн. ш. 18°06′48″ сх. д.H G O | |||
| Країна |  Боснія і Герцеговина | ||
| Суб'єкт конфедерації | Республіка Сербська | ||
| Регіон | Требинє | ||
| Громада | Невесинє | ||
| Голова громади | Міленко Авдалович (СНСД)[2] | ||
| Перша згадка | 1219 | ||
| Площа | 877,08 км²  | ||
| Висота центру | 885 м | ||
| Населення | ▲ 5 464[1] (2013) | ||
| Міста-побратими | Никшич[4] | ||
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 | ||
| Телефонний код | (+387)59 | ||
| Поштовий індекс | 88 280 | ||
| Статистичний номер населеного пункту | 214787[3] | ||
| GeoNames | 3194510 | ||
| OSM | ↑2528237 ·R (Невесинє, Республіка Сербська) | ||
| Офіційний сайт | opstinanevesinje.rs.ba | ||
  Невесинє Невесинє (Боснія і Герцеговина) | |||
 | |||
 Невесинє у Вікісховищі | |||
.svg)
Невесинє (босн. і хорв. Nevesinje, серб. Невесиње) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини, на території Республіки Сербської, центр однойменної громади в регіоні Требинє.
У літописах монастиря Печського патріархату Невесинє згадується 1219 року, що є найранішою появою цієї назви у збережених історичних джерелах. Із 1303 по 1306 рік жупою Невесинє володів сербський князь Стефан Костянтин.[5][6]
До кінця XV століття район Невесинє був під владою різних середньовічних володарів. Найвизначнішим правителем Невесинє з цього періоду був Стефан Вукчич Косача, відомий як «Герцег Стефан». На честь нього було названо весь край Герцеговина. У XV ст. його землі були під постійною загрозою турецьких сил, що насувалися. У першій чверті XV ст. (1422 р.) Невесинє, як і вся Герцеговина, поступово ввійшли в Турецьку імперію.
У добу турецького панування Невесинє переважно входило до Боснійського еялету і було місцем перебування каді. З початком повстання у Герцеговині 1875—1878 рр., коли місцеві серби повстали проти турецьких податківців, саме з Невесинє розгорілася Велика східна криза. Повстання незабаром поширилося на решту Герцеговини і на вілаєт Боснію та інші частини Османської імперії.
Чисельність і національний склад на підставі останніх переписів:
| Невесинє | ||||||
| рік перепису | 2013[1] | 1991[1] | 1981[7] | 1971[8] | ||
| серби | невідомо | 3.247 (79,81%) | 2.622 (72,73%) | 2.268 (74,23%) | ||
| босняки | невідомо | 634 (15,58%) | 593 (16,44%) | 642 (21,01%) | ||
| хорвати | невідомо | 39 (0,95%) | 59 (1,63%) | 91 (2,97%) | ||
| югослави | невідомо | 104 (2,55%) | 304 (8,43%) | 25 (0,81%) | ||
| інші та невизначені | невідомо | 44 (1,08%) | 27 (0,74%) | 29 (0,94%) | ||
| усього | 5 464 (100,0%) | 4 068 (100,0%) | 3 605 (100,0%) | 3 055 (100,0%) | ||
- ↑ а б в Naselje Nevesinje. nasbih.com. Архів оригіналу за 30 грудня 2017. Процитовано 31. 8. 2015.
- ↑ Rezultati lokalnih izbora 2016. za načelnika za općinu Nevesinje. izbori.ba. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 29. 11. 2016.
- ↑ Sistematski spisak općina i naselja (PDF). fzs.ba. Архів оригіналу (PDF) за 9 травня 2016. Процитовано 15. 11. 2015.
- ↑ http://niksic.me/latn/medjunarodna-saradnja
- ↑ Ljubo Mihić (1975). Ljubinje sa okolinom. Dragan Srnic. с. 117. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 30 грудня 2017.
- ↑ Obrad Mićov Samardžić; Mirjana Samardžić; Saša Samardžić; Aleksandra Samardžić (2006). Svadbe i pogrebni običaji pravoslavnih u Nevesinju. Čigoja štampa. с. 11.
први познати господар жупе Невесиње спомиње се Константин Немањић (1303-1306)
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1981 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
- ↑ Nacionalni sastav stanovništva SFR Jugoslavije 1971 (PDF). stat.gov.rs. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 21. 10. 2015.
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |