53-й гвардійський винищувальний авіаційний полк (СРСР)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
53-й гвардійський винищувальний авіаційний полк
На службі1941–1945
КраїнаСРСР СРСР
НалежністьПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Видвинищувальний
Чисельністьполк
Війни/битвиДруга світова війна
Почесні найменуванняРадянська гвардія Орден Леніна Орден Олександра Невського

53-й гварді́йський вини́щувальний Сталінгра́дський ордені́в Ле́ніна і Олекса́ндра Не́вського авіаці́йний полк — військова частина військово-повітряних сил Червоної Армії періоду Другої Світової війни.

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Сформований до жовтня 1941 року як 512-й винищувальний авіаційний полк. На озброєнні мав винищувачі ЛаГГ-3.

З 7 жовтня 1941 діяв у складі 14-ї змішаної авіаційної дивізії Південно-Західного фронту. Полк прикривав з повітря бойові дії 38-ї армії під час оборони Києва.

З 6 березня по травень 1942 року входив до складу маневрової авіаційної групи фронту.

У червні 1942 року увійшов до складу ВПС 38-ї армії, проте незабаром увійшов до складу 268-ї винищувальної авіаційної дивізії. Тоді на озброєння полку стали надходити винищувачі Як-1.

Від 30 липня 1943 року й до кінця війни — у складі 220-ї винищувальної авіаційної дивізії (1-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії).

Авіатори полку брали найактивнішу участь у Сталінградській битві.

Наказом НКО СРСР № 54 від 3 лютого 1943 року та Директивою штабу ВПС РСЧА № 511836 від 7/11.02.43 року полк переформовано у 53-й гвардійський винищувальний авіаційний полк.

На озброєнні полку перебували винищувачі Як-1, Як-9, а з літа 1944 року — P-39.

По закінченні війни базувався в Прибалтійському військовому окрузі, поблизу міста Шяуляй.

Нагороди і почесні найменування

[ред. | ред. код]

Командири

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [Гвардійські винищувальні авіаційні полки, нагороджені орденом Олександра Невського (рос.). Архів оригіналу за 19 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014. Гвардійські винищувальні авіаційні полки, нагороджені орденом Олександра Невського (рос.)]
  2. [І. П. Моторний на сайті «Повітряні аси» (рос.). Архів оригіналу за 31 березня 2014. Процитовано 2 лютого 2014. І. П. Моторний на сайті «Повітряні аси» (рос.)]

Посилання

[ред. | ред. код]