6-та повітрянодесантна бригада (Польща)
| 6-та повітрянодесантна бригада | |
|---|---|
| пол. 6 Brygada Powietrznodesantowa im. gen. bryg. Stanisława Franciszka Sosabowskiego | |
 Нарукавний знак бригади | |
| Країна |
 Польща |
| Вид |
 Збройні Сили Польщі |
| Чисельність | бригада |
| У складі | Головне командування Збройних Сил РП |
| Гарнізон/Штаб | Краків, Малопольське воєводство |
| Оборонець | Бригадний генерал Станіслав Сосабовський |
| Вебсайт | 6bpd.wp.mil.pl |
| Командування | |
| Поточний командувач |
полковник Artur Wiatrowski[1] |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
6-та повітрянодесантна бригада ім. бригадного генерала Станіслава Францішека Сосабовського (6 ПДБр, в/ч 2250) — тактичне з'єднання аеромобільних військ Збройних Сил Польщі чисельністю в бригаду. Штаб дислокується в Краківському гарнізоні.
Бригада носить ім'я Станіслава Сосабовського — польського генерала у часи Другої світової війни, командувача 1-ю окремою парашутною бригадою Польщі у складі армії Великої Британії.
Історія та традиції[ред. | ред. код]
.jpg)
6-та бригада бере свої традиції від 1-ї окремої парашутної бригади[pl], командиром якої був бригадний генерал Станіслав Сосабовський, сьогодні патрон загону. Родовід підрозділу походить безпосередньо з 6-ї піхотної дивізії[pl], реформованої в 1957 році в 6-ту Поморську повітряно-десантну дивізію, яка, у свою чергу, у 1986 році була перетворена в 6-у Поморську повітряно-десантну бригаду[pl]. З 1992 року по 30 червня 2010 року бригада мала назву «десантно-штурмовий». Найвідомішою відмінною рисою бійців бригади є бордовий берет і характерний розпізнавальний знак.
Навчання[ред. | ред. код]
Деякі з солдатів 6-ї бригади проходять навчання в різних кліматичних і рельєфних умовах, наприклад, взимку в Канаді[2].
Нагороди[ред. | ред. код]
Оскільки 6 ПДБр успадковує традиції 6-ї Поморської піхотної дивізії, прапор Краківської 6-ї бригади прикрашений бойовим орденом Військові чесноти.
Бригада імені Генерала Сосабовського має право носити Хрест Грюнвальда 2-го класу після 6-ї Поморської піхотної дивізії, нагородженої ним за військові заслуги, але прапор цією відзнакою не прикрашений.
31 травня 2006 року в Нідерландах 6-та десантно-штурмова бригада була офіційно прикрашена військовою церемонією Орден Віллема Її Величності Королевою Беатріс ван Ораньє-Нассау. 6-та десантно-штурмова бригада, що успадкує традиції 1-ї окремої парашутної бригади, була нагороджена за бойові заслуги 1 ОПБр в Нідерландах, за участь в Операція «Маркет-Гарден».
Командири[ред. | ред. код]
- бригадний генерал Януарій Команський (1986—1987)
- бригадний генерал Анджей Тишкевич (1987—1989)
- полковник Здзіслав Казімєрський (1989)
- полковник Владислав Сокол (1989—1992)
- бригадний генерал Влодзімєж Міхальський (1992—1994)
- бригадний генерал Мечислав Бєнєк (1994—1997)
- бригадний генерал Броніслав Квятковський (1997—2000)
- полковник Єжи Войцик (2000—2002)
- полковник Мірослав Кнапінський (2002—2004)
- бригадний генерал Єжи Войцик (2004—2008)
- бригадний генерал Анджей Кнап (2008—2010)
- бригадний генерал Богдан Творковський (2010—2012)[3]
- бригадний генерал Адам Джокс[4] (2012—2015)
- полковник Войцех Марчвіца (10 листопада 2015 — 2 травня 2016)[5]ю
- бригадний генерал Ґжегож Галупка (2 травня 2016 р. — 2 липня 2018 р.)
- бригадний генерал Шимон Козятек (2 липня 2018 — 18 листопада 2019)[6].
- бригадний генерал Ґжегож Гродзкі (18 листопада 2019 — 1 квітня 2022)[7][8].
Структура[ред. | ред. код]
Підрозділи бригади дислокуються в трьох гарнізонах, її структура така:
Командування і штаб — Краків; Штаб бригади складається з восьми відділень, відділу підготовки та матеріально-технічного забезпечення, які організовані відповідно до стандартів НАТО.- 6-й командний батальйон[pl] генерал зброї Юзефа Куропескі — Краків;
6-й повітряно-десантний батальйон[pl] ім. розділ ген. Едвін Розлубірський — Глівіце;
16-й повітряно-десантний батальйон[pl] ім. бригадного генерала Mariana Zdrzałki — Краків;
18-й повітряно-десантний батальйон[pl] ім. капітан Ігнацій Газурек — Бельсько-Бяла;
6-й логістичний батальйон[pl] ім. розділ ген. Ігнацій Прондзинський — Краків.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dowódca 6 Brygady Powietrznodesantowej. wojsko-polskie.pl. Процитовано 14 червня 2022.
- ↑ Arktyczna szkoła przetrwania
- ↑ Magdalena Kowalska (26 września 2010). Nowy dowódca 6 BPD. polska-zbrojna.pl. Процитовано 27 вересня 2010.
- ↑ Magdalena Kowalska-Sendek (10 грудня 2012). Nowy dowódca „czerwonych beretów”. polska-zbrojna.pl. Процитовано 20 листопада 2019.
- ↑ Magdalena Kowalska-Sendek (14 листопада 2015). Podhalańczyk dowodzi desantowcami. polska-zbrojna.pl. Процитовано 25 січня 2016.
- ↑ por. Agata Niemyjska (2 липня 2018). 6BPD ma nowego dowódcę. 6bpd.wp.mil.pl. Процитовано 6 липня 2018.
- ↑ 6BPD ma nowego Dowódcę. 6bpd.wp.mil.pl. 18 листопада 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
- ↑ Kryzys w elitarnej brygadzie powietrznodesantowej. Dymisja dowódcy "Czerwonych Beretów". onet.pl. 6 квітня 2022. Процитовано 7 квітня 2022.