621

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рік:
618 · 619 · 620 — 621 — 622 · 623 · 624
Десятиліття:
Століття:
V · VI —  VII — VIII · IX
Тисячоліття:
621 в інших календарях
Григоріанський 621
DCXXI
Ab urbe condita1374
Ассирійський 5371
Бенгальський 28
Берберський 1571
Буддистський 1165
Бірманський −17
Візантійський 6129–6130
Китайський 庚辰年 (металевий дракон)
3317 або 3257
    — до —
辛巳年 (металевий змій)
3318 або 3258
Коптський337–338
Ефіопський 613–614
Єврейський 4381–4382
Індуські календарі
 - Вікрам самват677–678
 - Шака самват542–543
 - Калі Юґа3721–3722
Іранський 1 BP – 0 BP
Ісламський 1 BH – 0 BH
Японський
Яванський 511–512
Юліанський 621
DCXXI
Корейський 2954
Тайванський 1291 до РК
民前1291年
Тайський сонячний1163–1164


Раннє Середньовіччя. Триває чума Юстиніана. У Східній Римській імперії продовжується правління Іраклія. Частина території Італії належить Візантії, на решті лежить Лангобардське королівство. Франкське королівство об'єдналося під правлінням Хлотара II. Іберію займає Вестготське королівство. В Англії триває період гептархії. Авари та слов'яни утвердилися на Балканах. Центр Аварського каганату лежить у Паннонії.

У Китаї триває правління династії Тан. Індія роздроблена. В Японії триває період Ямато. У Персії править династія Сассанідів. Степову зону Азії та Східної Європи контролює Тюркський каганат, розділений на Східний та Західний. Розпочалося становлення ісламу.

На території лісостепової України в VII столітті виділяють пеньківську й празьку археологічні культури. У VII столітті продовжилося швидке розселення слов'ян. У Північному Причорномор'ї співіснують різні кочові племена, зокрема кутригури, утигури, сармати, булгари, алани, авари, тюрки.

Події[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Докладніше: Народилися 621 року

Померли[ред. | ред. код]

Докладніше: Померли 621 року

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Eduard von Muralt, Essai de chronographie byzantine: Pour servir à l'examen des annales du bas-empire et particulièrement des chronographes slavons de 395 à 1057, St. Petersbourg, Eggers, 1855