9P/Темпеля
.jpg) Ядро комети 9P/Темпеля (фото з борта імпактора) | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Першовідкривач: | Вільгельм Темпель |
| Дата відкриття: | 3 квітня 1867[1] |
| Альтернативні позначення: | 9P/1867 G1; 1867 II; 9P/1873 G1; 1873 I; 1873a 1879 III; 1879b 9P/1967 L1; 1966 VII 9P/1972 A1; 1972 V; 1972a 1978 II; 1977i 1983 XI; 1982j 1989 I; 1987e1 1994 XIX; 1993c |
| Характеристики орбіти | |
| Епоха: | 2455560,5 (30 грудня 2010) |
| Афелій: | 4,737539 а. о. |
| Перигелій: | 1,510301 а. о. |
| Велика піввісь орбіти: | 3,123919 а. о. |
| Ексцентриситет орбіти: | 0,516537 |
| Період обертання: | 5,52 a |
| Нахил орбіти: | 10,5224° |
| Фізичні характеристики | |
| Розміри: | 7,6×4,9 км |
| Маса: | 7,2×1013 до 7,9×1013 кг |
| Альбедо: | 0,05 ± 0,02[2][1] |
| Видимий блиск: | 9,5 |
Комета Темпеля 1, офіційне позначення 9P/Темпеля (9P/Tempel) — короткоперіодична комета сімейства Юпітера. Була відкрита 3 квітня 1867 року марсельським астрономом Вільгельмом Темпелем. Є першою в історії кометою, на поверхню якої було надіслано зонд.
Під час виявлення період обертання комети навколо Сонця становив 5,65 року. Однак комета внаслідок проходів поблизу Юпітера під впливом його гравітації неодноразово змінювала орбіту. Відповідно, змінювався і період обертання. В даний час він становить 5,52 року[3].
.jpg)
Розмір ядра комети становить 14 × 4 км (вимірювання виконано космічним телескопом «Габбл» у видимому світлі і космічним телескопом «Спітцер» в інфрачервоному світлі). Відповідно до вимірів, альбедо комети становить всього 4 %, а період обертання дорівнює двом добам. 14 червня 2005 року з космічного орбітального телескопа «Габбл» було зроблено фотографію викиду речовини (аномальний кометний хвіст) з ядра комети в напрямку Сонця, причому «рукав» викиду розтягнувся більше ніж на 2000 км. Вчені припускають, що в міру наближення до Сонця під дією сонячного тепла на поверхні семикілометрового ядра комети могла утворитися тріщина, з якої почали вириватися пил і гази. Не виключається й версія про те, що це тепло якраз, навпаки, розігріло стиснуті під крижаною поверхнею ядра гази і пил і вони прорвали верхню крижану коросту. Мабуть, цей шлейф довго не протримається. Однак це спостереження жодним чином не торкнулося місії Deep Impact, яку було виконано як і було заплановано.
За даними космічного телескопа XMM-Newton, комета є джерелом слабкого рентгенівського випромінювання.
4 липня 2005 року о 8:52 за київським часом увінчалася успіхом місія NASA під назвою Deep Impact, яка передбачала зіткнення з кометою 370-кілограмового снаряда, так званого імпактора. Згідно з підрахунками, при влучанні його швидкість становила 10,6 км/с. Енергію удару можна порівняти з тією, яка виділилася б при вибуху 5 тонн тротилу. Зіткнення сталося на відстані 133 млн км від Землі. На сайтах NASA можна знайти фотографії цього зіткнення[5][6].
Внаслідок зіткнення виділилося відносно мало води і багато пилу. Це говорить про те, що комета — далеко не «брила льоду». У викиді також було виявлено вуглекислий газ і органічні сполуки.
14 лютого 2011 року поблизу ядра комети 9P/Темпеля пролетів КА «Стардаст» (Stardust) і зняв зміни на поверхні комети, спричинені влучанням у неї імпактора.
- ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ Campins H. Observational constraints on surface characteristics of comet nuclei // Earth, Moon, and Planets — Springer Science+Business Media, 2002. — Vol. 89. — P. 117–134. — ISSN 0167-9295; 1573-0794
- ↑ Сторінка комети 9P/Темпеля на сайті Кадзуо Кіносіта. Архів оригіналу за 10 травня 2018. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ відео[Архівовано 24 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Solar System Exploration: Deep Impact Legacy Site. Архів оригіналу за 5 грудня 2017. Процитовано 10 травня 2018.
- ↑ NASA — Deep Impact. Архів оригіналу за 13 липня 2005. Процитовано 10 травня 2018.
|
Це незавершена стаття про комету. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |