4P/Фая
 | |
| Відкриття | |
|---|---|
| Першовідкривач: | Ерве Фай |
| Дата відкриття: | 25 листопада 1843 |
| Альтернативні позначення: | P/1843 W1, P/1850 W1, 4P |
| Характеристики орбіти | |
| Епоха: | 2454000,5 (22 вересня 2006) |
| Афелій: | 6,028545 а. j. |
| Перигелій: | 1,667356 а. о. |
| Велика піввісь орбіти: | 3,847950 а. о. |
| Ексцентриситет орбіти: | 0,566690 |
| Період обертання: | 7,55 a |
| Нахил орбіти: | 8,159953322038 ± 5,8213E−6 °[1] |
| Останній перигелій: | 29 травня 2014 |
| Наступний перигелій: | 8 вересня 2021 |
| Фізичні характеристики | |
Комета Фая, офіційне позначення 4P/Фая (4P/Faye) — короткоперіодична комета, відкрита в листопаді 1843 року Ерве Файом у Королівській обсерваторії в Парижі.
Фай вперше спостерігав комету 23 листопада, але несприятлива погода не дозволяла підтвердити відкриття до 25 листопада. Комета була настільки тьмяна, що пройшла перигелій приблизно за місяць до відкриття, і лише завдяки зближенню з Землею стала достатньо яскравою, що її вдалося помітити в кінці листопада. За повідомленням Отто Струве, в кінці листопада комету було видно неозброєним оком. Вона залишалася видимою для малих телескопів до 10 січня 1844 року і стала недоступна для великих телескопів 10 квітня 1844 року.
У 1844 році у Хендерсон визначив, що комета є короткоперіодичною. До травня було обчислено точний період - 7,43 року. Урбен Левер'є розрахував положення комети на 1851 рік, передбачивши досягнення перигелію в квітні 1851. 28 листопада 1850 року комету було виявлено поблизу передбаченого положення Джеймсом Челлісом[en].
Комета не спостерігалася в 1903 і 1918 роках через несприятливі умови спостереження. У 2006 році вона досягла приблизно 9-ї зоряної величини[2].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ 4P/Faye (2006) (англ.). Архів оригіналу за 29 лютого 2012.
|
Це незавершена стаття про космос або космічний політ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
